Однакові за місцем отримання травми через різні об’єктивні причини призводять до різних наслідків. Тому фізична реабілітація кожного спортсмена повинна бути індивідуальною і її методи та засоби відіграють в цій роботі важливу роль. Мета: визначити зміст методів, необхідних для успішної фізичної реабілітації спортсменів, які отримали травми нижніх кінцівок. Завдання: вивчити рекомендації наявних наукових та навчально-методичних джерел, систематизувати пропозиції за умови дії на травмованих, запропонувати авторські напрацювання і порівняти їх з рекомендаціями та результатами спеціалістів. Матеріал: на різних етапах протягом тривалого часу (з 2004р.) автори дослідили 622 хворих з наслідками травм нижніх кінцівок, серед яких 53 спортсмена-ігровика віком від 18 до 42 років. Результати: запропоновано зміст спостережень, тестувань, наукового експерименту, для проведення якого авторами розроблені картки з оцінками психомоторних умінь та рухових можливостей травмованих. Визначені основні заходи та засоби фізичного виховання на післялікарняному етапі. Висновки: використані у комплексній фізичній реабілітації травмованих спортсменів-ігровиків методи допомогли скоротити терміни реабілітації наслідків травм нижніх кінцівок на 1-3 тижні проти стандартних рекомендованих термінів, 77,4% досліджених спортсменів відновили функції нижньої кінцівки і 72,5% з них повернулися до тренувального процесу.
Identical injuries due to various objective reasons lead to different consequences. Therefore, the physical rehabilitation of each athlete must be individual, and her methods and means play a significant role in this work. Purpose: to determine the content of the methods necessary for the successful physical rehabilitation of athletes injured in the lower limbs. Objectives: to study the recommendations of available scientific and educational sources, to systematize data, to offer author's work and compare them with the recommendations and results of specialists. Material: at different stages for a long time (since 2004), the authors investigated 622 patients with the consequences of lower limb injuries, among them 53 athletes - igrovik aged 18 to 42 years. Results: the content of observations, tests, scientific experiment, for which the authors developed cards with assessments of psychomotor skills and motor abilities of the traumatized, was suggested. Methods for estimating the psychoemotional state are proposed, an analysis of psychodiagnostics and correction of the psychoemotional state of each traumatized athlete is performed. The main measures and means of physical education in the recovery phase are determined. Conclusions: Rehabilitation methods used in the complex physical rehabilitation of injured sportsmen-players helped to reduce the terms of rehabilitation of the consequences of lower limb injuries by 1-3 weeks against the standard recommended dates, 77.4% of the examined athletes recovered the functions of the lower limb and 72.5% returned to Training process.
