Мета: дослідити тренувальний процес важкоатлетів 15- 16 років в змагальному періоді річного макроциклу з
використанням різних методів швидкісно-силової підготовки. Матеріал і методи: до експерименту були залучені
30 юних важкоатлетів віком 15–16 років, всі вони мали II та III спортивні розряди. Результати: виявлено, що
спортсмени експериментальної групи котрі використовували не традиційну методику тренувань з загальним
навантаження присідань зі штангою на плечах і склав 779 підйомів штанги, що дорівнює 90 тонам, та
використовувавши ударний метод при швидкісно-силовій підготовці в який в ходили 310 стрибків з різними пристроями у
глибину та вистрибування, після експерименту покращили силові показники в сумі двоборства на 16,5 кг, а також
встановили власні рекорди на відміну від контрольної групи, котра тренувалась по традиційній методиці та
використовувала об’єм навантаження який склав 910 підйомів штанги та 111 тон та покращила силові результати на –
7,2 кг. Висновки: встановлено, що використання нетрадиційних методів розвитку швидкісно-силових якостей
важкоатлетів, а саме – ударного методу, використання даного методу сприяє більш ефективному розвитку швидкісно-
силових якостей, а отже, веде до зростання спортивних результатів у важкій атлетиці.
Abstract: to study the training process of weightlifters 15-16 years in the competitive
period of the annual macro cycles using various methods of speed-force training. Material and methods: 30 young weightlifters
aged 15-16 were involved in the experiment, all of them had II and III sports grades. Results: It was found that athletes of the
experimental group who used non-traditional training techniques with a total load of squats with a bar on their shoulders and
amounted to 779 liftings of a rod equal to 90 tones, and using a shock method with speed-force training in which 310 jumps with
different devices in depth and jump, after the experiment, the power figures improved in the amount of the fight for 16.5 kg, and also
set their own records in contrast to the control group trained according to the traditional goal and used a load of 910 hoists and 111
tons and improved power output by 7.2 kg. Conclusions: Isokinetic exercises are an effective addition to the existing traditional
means for the development of speed-strength qualities. They contribute to a more efficient build-up of efforts in the final part of the
lifting rod, which is not always available in the natural conditions of lifting the rod. The development of speed-strength qualities is most effectively carried out in adolescence. That is why immediately after mastering the technique of performing heavy athletic
(competitive) exercises it is necessary to develop speed-power abilities with the use of special means and methods, it is quite highly
effective at the stage of pre-basic training about, as evidenced by the results of the study, at the end of the competition period, there
was also a difference between the indices: in the jerk of the classical classic (control - 70.5 kg, experimental - 76.5 kg; (t = 2,5; P
<0,05); shock classical (respectively, 81,3 kg, 86,0 kg ; (t = 2,5; P <0,05); the sum of the fight (correspondingly - 151,1 kg , 162,5 kg;
(t = 2,5; P <0,05); squatting with a rod (respectively, 119,8 kg, 125,3 kg; (t = 2,5; P <0,05); bench press (correspondingly - 71.0 kg,
77.1 kg; (t = 2.5; P <0,05) and stationary draft (respectively - 116.3 kg, 128.2 kg; (t = 4.6) ; P <0.05).
