Використання дитячого фольклору у вихованні та розвитку дітей дошкільного віку з родин учасників АТО і внутрішньо переміщених осіб

Abstract

Актуальність теми дослідження. Важливість виявлення виховного потенціалу дитячого фольклору в роботі з дітьми дошкільного віку з родин учасників АТО і внутрішньо переміщених осіб зумовлена необхідністю оновлення психолого-педагогічних підходів до виховання та розвитку дітей цих категорій, зокрема із використанням етнокультурних засобів. Постановка проблеми. У статті обґрунтовано ефективність використання дитячого фольклору в роботі з дітьми дошкільного віку з родин учасників АТО і внутрішньо переміщених осіб, з метою створення комфортного виховного середовища для відновлення в дітей означеної категорії емоційної рівноваги, активізації їхнього духовного та творчого потенціалу. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особливості використання дитячого фольклору у вихованні та розвитку дітей дошкільного віку досліджували такі науковці та педагоги, як А. Богуш, Н. Лисенко, І. Луценко, Г. Довженок, Т. Полковенко, В. Угровата, Я. Омельченко, Г. Котломанітова, Н. Сивачук, С. Росовецький та ін. Постановка завдання. Необхідно охарактеризувати призначення та особливості застосування у вихованні та розвитку дітей дошкільного віку з родин учасників АТО та внутрішньо переміщених осіб усних народних творів для дітей, а саме: колискових пісень, забавлянок, примовок, пісеньказок, жартівливих пісень і небилиць. Виклад основного матеріалу. Діти з родин учасників АТО та внутрішньо переміщених осіб є надзвичайно психологічно вразливими, тому необхідно забезпечити їм емоційно комфортне середовище виховання і розвитку, сприяти відновленню емоційної стабільності та рівноваги. Колискова пісня є ефективним етнокультурним засобом подолання тривожних почуттів, які нерідко охоплюють дитину дошкільного віку, створення атмосфери любові, ніжності, затишку та заспокоєння у процесі її виховання та розвитку. За допомогою забавлянок, примовок, жартівливих пісень вихователь може створити невимушену позитивну атмосферу, і відповідно пришвидшити процес ресоціалізації дітей означених категорій у нових умовах або обставинах, організувати комфортне середовище для відновлення їхньої емоційної рівноваги. Для подолання негативних наслідків пережитих дітьми психотравмівних ситуацій, зняття стану внутрішньої напруженості, емоційної тривожності та подальшого формування в них емоційного стану внутрішньої рівноваги, бадьорості, доцільно використовувати пісні-казки. Допоміжним етнокультурним засобом створення невимушеного комунікативного середовища, подолання пригніченого емоційного стану дітей із родин учасників АТО і внутрішньо переміщених осіб є небилиці. Висновки. У процесі виховання та розвитку дітей дошкільного віку ефективним є використання усіх жанрів усної народної творчості, і зокрема дитячого фольклору. Особливого значення такі твори набувають у роботі з дітьми із родин учасників АТО і внутрішньо переміщених осіб, оскільки виступають продуктивним засобом їх соціокультурного виховання. Завдяки народним пісням, зокрема, колисковим, забавлянкам, примовкам, жартівливим пісням, пісням-казкам, небилицям створюється комфортне виховне середовище, в якому дитина ознайомлюється з музичною спадщиною рідного народу, формує свій музично-естетичний смак, розвиває мовленнєво-комунікативні здібності засобами рідної мови, відповідно збагачує свої знання про рідний край і виховується в національно-патріотичному дусі.

Urgency of the research. The importance of identifying the educational potential of children's folklore when dealing with children of preschool age from the families of ATO participants and internally displaced persons is conditioned by the need to update psychological and pedagogical approaches to the education and development of children of these categories, in particular, using ethnocultural ways. Target setting. The article justifies the effectiveness of the use of children's folklore in work with preschool children from the families of ATO participants and internally displaced persons in order to create a comfortable educational environment for the recovering of children belonging to this category regarding emotional balance, activation of their spiritual and creative potential. Actual scientific researches and issues analysis. Peculiarities of the use of children’s folklore in the education and development of children of preschool age were investigated by the following scientists and pedagogues: A. Bogush, N. Lysenko, I. Lutsenko, G. Dovzhenko, T. Polkovenko, V. Ugrovata, Y. Omelchenko, G. Kotlomanitova, S. Rosovetskyi, N. Syvachuk and others. The research objective. It is necessary to characterize the purpose and peculiarities of the application in the education and development of children of preschool age from the families of ATO participants and internally displaced persons of folklore for children, in particular lullabies, amusements, hymns, songs, fairy tales, humorous songs and fables. The statement of basic materials. Children from families of ATO participants and internally displaced persons are extremely psychologically susceptible. Therefore, it is necessary to provide them with an emotionally comfortable environment for education and development, to promote the restoration of emotional stability and equilibrium. A lullaby is an effective ethno-cultural tool to overcome disturbing feelings that often cover a child of preschool age, creating an atmosphere of love, tenderness, cosiness and calm in the process of her education and development. With the help of amusements, tricks, humorous songs, an educator can create a relaxed and positive atmosphere and, accordingly, accelerate the process of re-socialization of children of these categories in new conditions or circumstances, to organize a comfortable environment for the restoration of their emotional balance. To overcome the negative consequences of children psychotraumatic situations, the elimination of a state of internal tension, emotional anxiety and the subsequent formation of emotional state of internal balance, vivacity, it is recommended to use song-fairy tales. Fables are considered to be an additional ethnocultural tool for creating a relaxed communicative environment, overcoming the depressed emotional state of children from the families of ATO participants and internally displaced persons. Conclusions. In the process of educating and developing children of preschool age, the use of all genres of oral folklore, and in particular children's folklore, is effective. Particular importance of such publications is acquired in work with children from families of ATO participants and internally displaced persons, as they act as a productive technique of their social and cultural education. As a result of applying folk songs, in particular lullabies, amusements, bywords, humorous songs, fairy tales, and fables, a comfortable educational environment is created in which the child is acquainted with the musical heritage of the native people, creates the musical and aesthetic taste, develops speech and communicative abilities by means of the native language and, respectively, enriches a knowledge of the native land and trains in a national patriotic spirit.