Актуальність дослідження.
Відзначається, що освіта повинна
бути реконструйованою до вирішення
завдань науково-технічної революції,
а глобалізація і технологічна
революція мають бути використані
для радикальної перебудови освіти у
напрямку її демократизації і
прогресивних соціальних змін, оскільки
у вирішенні цих проблем необхідно
зробити освіту суспільним
інститутом в інтересах соціальної
більшості як це і пропонують
представники сучасної педагогіки.
Постановка проблеми. Усі
процеси сучасної світової системи
освіти функціонують в умовах
глобалізації. Тому важливим є
розглянути тенденції освіти та її
моделі й інститутів у контексті
глобалізованого суспільства
сучасності та особливості
взаємовідношення освіти і соціуму,
людини і держав.
Аналіз останніх досліджень і
публікацій. Проблема глобалізації
освіти розглядалась у працях
С. Джілл, К. Ліссмана, Д. Козол,
Б. Ліндсі, П. Кругмана, Д. Стігліца,
Д. Варвік, М. Квик та інших.
Теоретико-методологічними напрацюваннями з даного напрямку як
основи дослідження є перш за все – критична педагогіка (сцієнтистська
– К. Поппер, М. Фуко, П. Бурдье,
Б. Бернштейн та радикальна –
зокрема, Г. Маркузе, Г. Райхельт,
А. Бадью, Д. Келлнер, С. Жижек,
Ю. Габермас, Ч. Рейч, П. Фрейре,
І. Ілліч, А. Жіро та інші); філософсько-педагогічні концепції вільної і
демократичної освіти (С. Гессен,
А. Нейл, а також Л. Дарлінг-Хаммонд,
Е. Гутман, Т. Найт, У. Паркер,
Д. Спрінг).
Постановка завдання.
Здійснити дослідження і системний
аналіз змістовних, структурних і
функціональних характеристик
інституційного виміру інтернаціоналізації і трансформації систем
освіти в умовах глобалізації у
взаємозв’язку з методологічними
напрацюваннями концепцій у
контексті інституційних тенденцій
суспільної практики, а також форм і
можливостей її методологічного
застосування.
Виклад основного матеріалу.
Стаття присвячена дослідженню
процесів сучасної світової системи
освіти в умовах глобалізації.
Розглядається вплив тенденцій
глобалізації на процеси в суспільствах
в умовах трансформації транзитивних систем. Обґрунтовується
необхідність плюралізму парадигм
при розробці нових підходів до
предмету освіти.
Висновки. Головним фактором
глобалізації є вільний рух товарів (у
тому числі, освітніх, наукових,
інноваційних) та фінансового
капіталу. Це пояснюється тим, що
люди, які потребують соціального
забезпечення, не можуть залишити
свою країну, а фінансовий капітал,
задіяний у системі соціального
страхування, навпаки, може.
Urgency of the research. It is noted
that education should be reconstructed to
meet the challenges of the scientific and
technological revolution, and
globalization and technological
revolution should be used to radically
reorganize education in the direction of
its democratization and progressive
social changes, since in solving these
problems it is necessary to make
education a public institution in the
interests of the social majority, as it is
suggested by representatives of modern
pedagogy.
Target setting. All processes of the
modern world education system function
in the context of globalization. Therefore,
it is important to consider the trends in
education and its model as well as
institutions in the context of the
globalizing society of our time and
features of the relationship between
education and society, person and the
state.
Actual scientific researches and
issues analysis. The problem of the
globalization of education was
considered in the works such scientists
S. Dzhill, K. Lissmana, D. Kozol,
B. Lindsi, P. Kruhmana, D. Stihlitsa,
D. Varvik, M. Kvyk and a lot of other.
Theoretical and methodological
developments in this area as the basis of research are, first of all, critical
pedagogy (scientistic – K. Poppers,
M. Fuko, P. Burdie B. Bernshtein and
radical – in particular, G. Markuze,
G. Raikhelt, A. Badiu, D. Kellner,
S. Zhyzhek, Yu. Habermas, Ch. Reich,
P. Freire, I. Illich, A. Zhiro and others.)
and philosophical and pedagogical
concepts of free and democratic
education (S. Hessen, А. Neil,
L. Darling-Hammond, E. Hutman,
Т. Nait, U. Parker, D. Sprinh).
The research objective. To
undertake a study and system analysis
of the content, structural and functional
characteristics of the institutional
dimension of internationalization and
transformation of education systems in
the context of globalization in conjunction
with the methodological development of
concepts in the context of institutional
trends in public life, as well as the forms
and possibilities of its methodological
application.
The statement of basic materials.
The article is devoted to the study of the
processes of the modern world education
system in the conditions of globalization.
The influence of globalization tendencies
on processes in societies in conditions of
transformation of transitive systems is
considered. The necessity of pluralism of
paradigms in the development of new
approaches to the subject of education is
substantiated.
Conclusions. The main factor of
globalization is the free movement of
goods (including educational, scientific,
innovative) and financial capital. This is
because people who need social security
can not leave their country, but financial
capital, which is involved in the social
insurance system, vice versa, can do this.
