Актуальність дослідження. Сучасні дискусії про знання в умовах
інформаційного світу демонструють зростаючу актуальність питання
про філософський і освітній статус концепції когнітивності, в контексті
якої визначають можливості інтелекту і діяльності мислення. Зростання кількості когнітивних теорій в останній час показує необхідність аналізу їх взаємозв’язку з
процесом пізнання і продуктивним мисленням. Постановка проблеми. В чому
полягає сенс когнітивності в процесах розвитку сучасних епістемологічних
дискурсів, центральне місце в яких належить питанням інтелекту, його
відношення зі структурами життєдіяльності, мисленням і
спілкуванням індивідів? Аналіз останніх досліджень і
публікацій. Проблема когнітивності в останні роки привернула
увагу ряду вітчизняних і зарубіжних
дослідників. Її вивченню присвячені
роботи Р. Болбакова, В. Раєва,
В. Нечаєва, Ф. Крейка, П. Цвєткова,
М. Зав’ялової, І. Соловйова, Дж. Лакоффа, Т. Хілла, Г. Говарда та інших.
Окреме місце займають роботи
Ю.Шилкова, К.Лоренца, К.Поппера,
У.Мотурано, Ф. Варели та інших по
вивченню інтелекту в когнітивному
процесі. Постановка завдання. В
результаті динаміки розвитку суспільства, заснованого на знаннях,
інформації, творчості, виникає
необхідність аналізу процесу
діяльності мислення в структурах
когнітивності, які являють собою
складні внутрішні механізми.
Водночас пізнання і продуктивне
мислення є постійними процесами
конструювання світу в системах
соціального життя і міжіндивідуального спілкування. В межах
статті визначено завдання виявити
основні стратегії розвитку
інтелекту та мислення в процесах
когнітивності. Виклад основного матеріалу.
Епістемологічні структури не
постають усвідомленим змістом
мислення, проте вони визначають
його конкретну форму. Даний
феномен характерний як для
повсякденного, так і наукового
мислення. Зростання кількості
когнітивних теорій виявляє їх
соціальний аспект, зв’язок з
бергсонівською теорією антиінтелектуального інтуїтивізму. Адаптація
інтелекту до соціальної історії
забезпечила мислення внутрішньою
структурою у відповідності реаліям
зовнішнього світу. Важливе значення
у дослідженні когнітивності має
концепція «автопоезису» – теорії
самовідтворення живих систем. Це
перша наукова теорія, що долає поділ
розуму і матерії. Когнітивні
передумови діяльності мислення
слугують засобами міждисциплінарного співробітництва щодо його
складних і суперечливих процесів. Висновки. Абстрактний характер інтелекту, який досягає свого
найбільш повного вираження в
науковому пізнанні і культурі,
знаходить реалізацію в мисленні. Воно
є результатом тривалої еволюції
людства. Системне вивчення
інтелекту і мислення породило
міждисциплінарний розгляд «когнітивістики» на всіх рівнях теорії і конкретного життя.
Продуктивність мислення при
вирішенні глобальних проблем
людського існування залежить від
конкретних способів спілкування та
діяльності індивідів.
Urgency of the research.
Contemporary discussions about
knowledge in the information world
demonstrate the growing relevance of the
question of the philosophical and
educational status of the concept of
cognition, in the context of which
determine the capabilities of intelligence
and the activity of thinking. The growth
of the number of cognitive theories in
recent times shows the need to analyze
their relationship with the process of
knowledge and productive thinking. Target setting. What is the meaning
of cognition in the development of
contemporary epistemological
discourses, the central place in which is
the issue of intelligence, its relationship
with the structures of life, thinking and
communication of individuals? Analysis of recent research and
publications. The problem of cognition
in recent years has attracted the
attention of a number of domestic and
foreign researchers. The works by
R. Bolbakov, V. Raev, V. Nechaev,
F. Kreik, P. Tsvetkov, M. Zavialova,
I. Soloviev, J. Lacoff, T. Hill, G. Howard
and others are dedicated to the study. A
separate place is taken by Y. Shilkova,
K. Lorentz, K. Popper, U. Motoryano,
F. Varela and others in studying
intelligence in the cognitive process. Setting objectives. As a result of the
dynamics of a society development based on knowledge, information, creativity,
there is a need to analyze the process of
thinking activity in the structures of
cognition, which are complex internal
mechanisms. At the same time,
knowledge and productive thinking are
constant processes of constructing the
world in systems of social life and
interpersonal communication. Within the
article, the task is to identify the main
strategies for the development of intellect
and thinking in the processes of
cognition. Presenting main material.
Epistemological structures do not appear
to be the conscious meaning of thinking,
but they define its concrete form. This
phenomenon belong to both everyday
and scientific thinking. The growth of the
number of cognitive theories reveals their
social aspect, the connection with the
Bergsonian theory of anti-intellectual
intuitionism. Adaptation of intelligence to
social history provided the thinking with
the internal structure in accordance with
the realities of the outside world. Of great
importance in the study of cognition is
the concept of "autopoiesis" - the theory
of self-reproduction of living systems.
This is the first scientific theory that
overcomes the division of reason and
matter. The cognitive preconditions of
the activity of thinking serve as means of
interdisciplinary cooperation on its
complex and contradictory processes. Conclusions. The abstract character
of the intellect, which achieves its most
complete expression in scientific
knowledge and culture, is realized in
thinking. It is the result of the long
evolution of mankind. Systemic study of
intelligence and thinking has given rise to
a multidisciplinary examination of
"cognitive science" at all levels of theory
and life. The productivity of thinking in solving global problems of human
existence depends on specific ways of
communication and activities of
individuals.
