Гендерний аспект функціонування найменувань осіб за родом занять у фразеології української, англійської та німецької мов

Abstract

У статті крізь призму ґендерної проблематики аналізуються семантика, структура та національно-культурні особливості фразеологічних одиниць української, англійської та німецької мов із назвами осіб за родом занять. Зокрема, вивчається роль гендерних конотацій професійних позначень у мотивації цілісного ідіоматичного значення фразем. Окрім того, простежується ґендерний поділ праці та ґендерні родинні зв’язки і досліджуються ґендерні пари найменувань професій та занять на предмет тотожності чи відмінностей у смислах, які вони вносять у цілісне значення фразем, відображаючи ґендерні стереотипи.

В статье сквозь призму гендерной проблематики анализируются семантика, структура и национально-культурные особенности фразеологических единиц украинского, английского и немецкого языков с названиями лиц по роду занятий. В частности, изучается роль гендерных коннотаций профессиональных обозначений в мотивации целостного идиоматического значения фразем. Кроме того, прослеживается гендерное разделение труда и гендерные родственные связи и исследуются гендерные пары наименований профессий и занятий на предмет тождественности или различий в смыслах, которые они вносят в целостное значение фразем, отражая гендерные стереотипы.

The article deals with the meaning, structure and national-cultural peculiarities of Ukrainian, English and German phraseological units with components denoting people according to their occupation viewed through the prism of gender problems. In particular, the role of gender connotations of professional names in motivating phrase meaning has been studied. Besides, the author traces gender division of labour and gender ties of relationship and analyses gender pairs of occupational names as to the identity or differences in phrase meaning when used as components of idioms, thus reflecting gender stereotypes. As a result, it is claimed that gender relevance is expressed by uneven presentation of both sexes within phraseology with the preference for a male over a female person. Phraseology is conservative, that is why there are almost no names of modern women`s professions within it and the functional division of roles in the family and society tends to that one which existed in ancient times. As the material shows, representatives of male and female sexes have both positive and negative estimating associations in the inner phraseological context.