Методика вдосконалення виконавського артистизму іноземних магістрантів – майбутніх викладачів вокалу

Abstract

У статті розглянуто проблему вдосконалення вокально-виконавського артистизму магістрантів з вокального фаху. Визначено специфіку прояву артистизму у вокально-камерному виконавстві, який полягає у його спорідненості із драматичним мистецтвом, у сценічно-персоніфікованому способі спілкування музиканта-співка із слухачами. Обґрунтовано комплекс наукових підходів, актуальних для оновлення й збагачення методики вдосконалення артистизму магістрантів – гуманістичний, особистісно-орієнтований, рефлексивний, технологічний підходи. Схарактеризовано методи, які дозволили суттєво вдосконалити виконавський артистизм магістрантів. До них віднесено залучення студентів до тренінгів на оволодіння технікою релаксації, самонавіювання, зняття надмірної емоційної та м’язової напруги, вдосконалення навичок емоційно-вольової саморегуляції; комплекс завдань на концентрацію та розподіл творчої уваги задля запобігання непродуктивному хвилюванню; рухово-пластичні, імпровізаційно-рольові вправи та ігри на вдосконалення навичок сценічно-виконавської комунікації.

The article deals with the issue of improving performing artistry of Master-degree students majoring in vocals. The specificity of artistry manifestation in chamber vocal performance involves stage-personalized way of interacting with the audience, its identity with dramatic art. The following scientific approaches, necessary for the renewal and enriching of the methods of improving students’ artistry have been reviewed in the paper: humanistic, person-centered, reflexive and technological. The following methodical tools which significantly improve Master-degree students’ artistry have been described: a set of trainings aimed at improving emotional and volitional regulation and developing the skills of overcoming stage barriers, mastering the technique of relaxation, relieving the emotional and muscle tension; as well as exercises for focusing and allocating attention as a way of avoiding anxiety; movement and plastic, vocal and improvisatory dialogues; role-playing aimed at improving the skills of artistic communication.

В статье рассмотрена проблема совершенствования вокально-исполнительского артистизма магистрантов-вокалистов. Выявлена специфика проявления артистизма в вокально-камерном исполнительстве, которая заключается в его родстве с драматическим искусством, в сценическо-персонифицированном способе общения музыканта-певца со слушателями. Обоснован комплекс научных подходов, актуальных для обогащения методики совершенствования артистизма магистрантов – гуманистический, личностно-ориентированный, рефлексивный, инновационно-творческий, технологический. Охарактеризованы методики, которые позволили существенно повысить уровень исполнительского артистизма магистрантов. В их числе – тренинги на овладение техникой релаксации, самовнушения, эмоционально-волевой саморегуляции, на снятие чрезмерной эмоциональной и мышечной напряженности; комплекс задач на концентрацию и распределение творческого внимания для предотвращения непродуктивного волнению, двигательно-пластические, импровизационно-ролевые упражнения и игры на совершенствование навыков сценическо-исполнительской коммуникации.