Статья посвящена проблеме изучения самооценки как центрального образования в структуре самосознания личности. Самооценка рассматривается в единстве когнитивного, аффективного и регулятивного компонентов. Проанализированы ограничения количественного подхода к изучению самооценки и дано обоснование качественных показателей. Предложена система качественных показателей самооценки, иллюстрированная конкретными примерами. Представлены результаты исследования самооценки детей в период перехода из четвертого в пятый класс. Описаны тенденции изменения временной дифференцированности, дифференцированности по конкретным качествам и эмансипированности самооценки, происходящие после перехода детей в пятый класс. Установлено, что мальчики в четвертом классе характеризуются меньшей дифференцированностью самооценки по конкретным качествам, а в пятом классе и временной дифференцированностью самооценки. Для девочек характерно большее благополучие в становлении самооценок при переходе из четвертого в пятый класс. Материалы статьи позволяют специалистам усовершенствовать методику диагностики самооценки учащихся на границе младшего школьного и младшего подросткового возрастов.
Стаття присвячена проблемі вивчення самооцінки як центрального компонента в структурі самосвідомості особистості. Самооцінка розглядається в єдності когнітивного, афективного і регулятивного компонентів. Проаналізовано обмеження кількісного підходу до вивчення самооцінки і дано обгрунтування якісних показників. Запропонована система якісних показників самооцінки з конкретними прикладами. Представлені результати дослідження самооцінки дітей в період переходу з четвертого в п'ятий клас. Описанi тенденції зміни часової диференціації, диференціації за конкретними якостями і емансипації самооцінки, що відбуваються після переходу дітей у п'ятий клас. Встановлено, що хлопчики в четвертому класі характеризуються меншою диференційованістю самооцінки по конкретним якостям, а в п'ятому класі і часовою диференційованістю самооцінки. Для дівчаток характерно більш благополучне становлення самооцінки при переході з четвертого до п'ятого класу. Матеріали статті дозволяють фахівцям удосконалити методику діагностики самооцінки дітей на межі молодшого шкільного та молодшого підліткового віку.
The article deals with the analysis of self-esteem as a central component in the structure of the self-concept of personality. Self-esteem is considered as the unity of cognitive, affective and regulative components. The limitations of quantitative approach to self-esteem are revealed. The explanation of the application of qualitative indications in self-esteem description is presented. The system of quality indicators of self-esteem is proposed in unity with illustration by concrete examples. The article deals with the empirical research on the dynamics of a pupil's self-esteem during pupil’s moving up from the form 4 to the form 5. Tendencies of the change in temporal differentiation, specific qualities' differentiation and emancipation of self-esteem occurring after the pupils' transition to the form 5 are described. It is proved that boy-pupils demonstrate lower levels of cognitive differentiation (before transition) and temporal differentiation (before and after transition to the form 5). Girls are characterized by grater well-being in self-esteem development. The materials of the article enable professionals to improve methods of diagnostic of self-assessment of students on the border of primary school and junior teens.
