Znaczenie poczucia własnej skuteczności w zawodzie nauczyciela

Abstract

W artykule przedstawiono poczucie własnej skuteczności nauczyciela pod kątem społeczno-poznawczej teorii Alberta Bandury. Wyjaśniono znaczenie poczucia własnej skuteczności oraz czynników zasadniczo wywierających na nią wpływ. Istotnym aspektem w niniejszym opracowaniu jest próba podkreślenia znaczenia poczucia własnej skuteczności dla zdrowia psychicznego jednostki w nawiązaniu do teorii Villego Lehtinena. Celem pracy było ukazanie znaczenia poczucia własnej skuteczności w zawodzie nauczyciela w oparciu o teoretyczne oraz empiryczne opracowania z zakresu tej problematyki autorstwa m. in.: A. Bandura (1977), R. Schwarzer, S. Hallum (2008), D. H. Schunk (2003), D. H. Schunk, B. J. Zimmerman (2007), E. M. Skaalvik, S. Skaalvik (2016), J. A. Ross (1994) i in. Zwrócono uwagę na funkcjonowanie nauczycieli z niskim oraz wysokim poczuciem własnej skuteczności. Udowodniono, że wysokie poczucie własnej skuteczności nauczyciela przewiduje jego zaangażowanie w pracę, daje poczucie satysfakcji, niższy poziom wypalenia zawodowego oraz zmniejszony zamiar opuszczenia zawodu. Niskie poczucie własnej skuteczności nauczyciela koreluje z brakiem motywacji do działania, niskim zaangażowaniem w pracę, preferowaniem rutynowych działań, częstszym krytykowaniem uczniów, brakiem wytrwałości, podatnością na frustrację i rezygnowaniem z zawodu. W artykule również przeanalizowano i wskazano źródła konstruktywnego rozwoju poczucia własnej skuteczności nauczyciela. Zwrócono uwagę na znaczenie poczucia własnej skuteczności nauczyciela dla osiągnięć akademickich uczniów.

У статті представлена проблематика самоефективності вчителя з точки зору соціально-когнітивної теорії Альберта Бандури. З’ясовано значення самоефективності а також представлені чинники, які впливають на неї. В даному дослідженні зроблена спроба підкреслити важливість самоефективності як одиниці психічного здоров'я людини відповідно до теорії Вілла Лехтінена. Мета дослідження полягала в тому, щоб показати важливість самоефективності в професійній діяльності вчителя, спираючись на теоретичний і емпіричний аналіз напрацювань таких авторів, як: A. Bandura (1977), R. Schwarzer, S. Hallum (2008), D. H. Schunk (2003), D. H. Schunk, B. J. Zimmerman (2007), E. M. Skaalvik, S. Skaalvik (2016), J. A. Ross (1994) та ін. Особливу увагу звернено на проблему функціонування вчителя з низьким і високим рівнем почуття самоефективності. Було показано, що висока самоефективність вчителя забезпечує активну участь у діяльності, дає відчуття задоволення, нижчу втомлюваність і зниження наміру залишити професію. Низький рівень самоефективності учителя корелює з відсутністю мотивації, низькою заангажованістю у працю, наданням переваги рутинній діяльності, відсутністю витримки, частою критикою учнів, схильністю до фрустрації і відмовою від професії. У статті також проаналізовано та визначено джерела конструктивного розвитку самоефективності вчителя. Звернено увагу на важливість самоефективності учителя для академічної успішності учнів.

The article presents the role of self-efficacy of a teacher in the context of Albert Bandura’s social-cognitive theory. The importance of self-efficacy, as well as the factors influencing it, is explained. The important element of this work is the emphasis on the importance of self-efficacy in the psychical health of an individual in the context of Ville Lehtinen’s theory. The aim of this work is to show the importance of self-efficacy in the profession of a teacher on the basis of theoretical as well as empirical works from this subject by: A. Bandura (1977), R. Schwarzer, S. Hallum (2008), D. H. Schunk (2003), D. H. Schunk, B. J. Zimmerman (2007), E. M. Skaalvik, S. Skaalvik (2016), J. A. Ross (1994) and others. Attention is paid to the functioning of the teachers with low and high self-efficacy. The article proves that a teacher’s high self-efficacy enhances their involvement in work, brings the sense of satisfaction, lowers the level of professional burnout and reduces the intent for abandoning the occupation. Low level of teacher’s self-efficacy correlates with the lack of motivation, low involvement in work, preference for routine actions, higher frequency of criticizing the students, the lack of perseverance, higher susceptibility to frustration and higher inclination to abandonment of the profession. The article also indicates and analyses the sources of the constructive development of teacher’s self-efficacy. It also shows the importance of teacher’s self-efficacy for their students’ academic achievements.