Статья посвящена историко-философскому осмыслению гегельянской категории "несчастного сознания". Главное внимание в статье уделяется рассмотрению интерпретаций "несчастного сознания" через альтюссерианскую методологию сверхдетерминации, базового противоречия и идеологической действительности. Опираясь на неогегельянские, экзистенциалистские, неомарксистские психоаналитические и феминистские теории доказано, что данная категория выступает не только субъективацией присущих в действительности противоречий, но и субъективацией базового противоречия как такового, которое продуцирует разрыв между действительным и возможным, делая сознание "несчастным". Поскольку становление субъекта возможно только через идеологию, базовое противоречие находится в идеологической действительности.
Стаття присвячена історико-філософському осмисленню гегельянської категорії "нещасної свідомості". Головна увага в статті приділяється розгляду інтерпретацій "нещасної свідомості" через альтюссеріанську методологію наддетермінаціі, базового протиріччя і ідеологічної дійсності. Спираючись на неогегельянський, екзистенціалістський, неомарксистський, психоаналітичний і феміністський дискурс доведено, що дана категорія виступає не тільки суб'єктивацією наявних в дійсності протиріч, але й суб'єктивацією базового протиріччя як такого, яке продукує розрив між дійсним і можливим, роблячи свідомість "нещасною". Оскільки становлення суб'єкта можливо тільки через ідеологію, базове протиріччя знаходиться в ідеологічній дійсності.
The article is devoted to historical and philosophical understanding of the hegelian categories of "unhappy consciousness." The main attention is given to consideration of interpretations of "unhappy consciousness" through overdetermination altyussserianskuyu methodology, the basic contradictions and ideological reality. Based on the neohegelian, existentialist, neomarxis, psychoanalytic and feminist discourse it is proved that this category is not only subjectivation inherent contradictions in reality, but also the underlying contradictions of subjectivation itself which produces the gap between the actual and the possible, making the consciousness of the "miserable". Since the formation of the subject is possible only through ideology, basic contradiction is in fact, ideological.
