Цифровий репозитарій
Українського державного університету
імені Михайла Драгоманова

Освіта як одна з основних комунікативних складових соціалізації особистості

ISSN: 2310-8290

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Чжан Сінь
dc.date.accessioned 2018-03-01T12:52:37Z
dc.date.available 2018-03-01T12:52:37Z
dc.date.issued 2017
dc.identifier.citation Чжан Сінь Освіта як одна з основних комунікативних складових соціалізації особистості / Чжан Сінь // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 7 : Релігієзнавство. Культурологія. Філософія : зб. наук. праць. - Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2017. - Вип. 37(50). - С. 154-163. ua
dc.identifier.uri http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/18182
dc.description.abstract Соціалізація розглядається не як вертикальний тиск суспільства на особистість, а як горизонтальні взаємини комунікації між соціально більш досвідченими і соціально менш досвідченими особистостями. Проаналізовано низку механізмів соціалізації, що сприяють засвоєнню дитиною і людиною взагалі соціальних норм: примус, придушення, ізоляція, самообмеження, проекції, ідентифікація, інтроекція, емпатія, інтелектуалізація, раціоналізація, сублімація. Дія цих механізмів на особистість починається з доволі репресивних заходів з боку суспільства, і лише мірою часткового і поступового успішного навчання ці заходи стають все більш м’якими, поки нарешті не набувають позитивного і навіть привабливого характеру. Втім, така привабливість є важливою вимогою до соціалізації з самого початку її дії на особистість. Приховати і ослабити репресивну щодо особистості сутність засобів соціалізації покликана мова. Мова належить до мезочинників соціалізації порівняно з прямою міжособистісною взаємодією як мікрочинником (наприклад, у сім’ї) та макрочинниками, головним серед яких постає глобалізація. Проаналізовано особливості вторинної соціалізації на прикладі переходу особистості з однієї етнічної групи у іншу. ua
dc.description.abstract Социализация рассматривается не как вертикальное давление общества на личность, а как горизонтальные отношения коммуникации между социально более опытными и социально менее опытными личностями. Проанализирован ряд механизмов социализации, которые способствуют усвоению ребенком и человеком вообще социальных норм: принуждение, подавление, изоляция, самоограничение, проекции, идентификация, интроекция, эмпатия, интеллектуализация, рационализация, сублимация. Действие этих механизмов на личность начинается с довольно репрессивных мер со стороны общества, и лишь мерой частичного и постепенного успешного обучения эти меры становятся все более мягкими, пока наконец не приобретают положительный и даже привлекательный характер. Впрочем, такая привлекательность является важным требованием к социализации с самого начала ее действия на личность. Скрыть и ослабить репрессивную, относительно личности сущность средств социализации призвана речь. Язык относится к мезодействиям социализации в сравнении с прямым межличностным взаимодействием как микрофакторы (например, в семье) и макродействиям, главным среди которых стоит глобализация. Проанализированы особенности вторичной социализации на примере перехода личности с одной этнической группы в другую. ua
dc.description.abstract Socialization is considered not as a vertical pressure of society on a person, but as a horizontal relationship of communication between socially more experienced and socially less experienced individuals. A number of mechanisms of socialization that promotes the assimilation of social norms by the child and person in general are analyzed: coercion, suppression, isolation, self-restraint, projection, identification, introjection, empathy, intellectualization, rationalization, sublimation. The effect of these mechanisms on the person begins with quite repressive measures by the society, and only as the result of piecemeal and gradual successful training these measures become more soft until they finally become positive and even attractive. However, such an attraction is an important requirement for socialization from the very beginning of its action on the person. The language should conceal and weaken the repressive as to personality essence of these means of socialization. The language is mesofactor of socialization compared to the direct interpersonal interaction as a microfactor (for example, in the family) and macro-factors, the main among which is globalization. The peculiarities of secondary socialization are analyzed on the example of the transition of personality from one ethnic group to another. ua
dc.language.iso uk ua
dc.publisher НПУ імені М. П. Драгоманова ua
dc.subject соціалізація ua
dc.subject адаптація ua
dc.subject мова ua
dc.subject особистість ua
dc.subject ідентичність ua
dc.subject комунікація ua
dc.subject етнічні групи ua
dc.subject социализация ua
dc.subject адаптация ua
dc.subject язык ua
dc.subject личность ua
dc.subject идентичность ua
dc.subject коммуникация ua
dc.subject этнические группы ua
dc.subject socialization ua
dc.subject adaptation ua
dc.subject language ua
dc.subject personality ua
dc.subject identity ua
dc.subject communication ua
dc.subject ethnic groups ua
dc.subject.classification 37.01 ua
dc.subject.classification 316.61 ua
dc.title Освіта як одна з основних комунікативних складових соціалізації особистості ua
dc.type Article ua


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу