В статье представлен краткий аналитический обзор новых направлений лингвистики ХХІ в. –
лингвоконцептологии, лингвоперсонологии и лингвометафорологии, у которых постепенно
формируется теоретико-методологическая база и категориально-терминологический аппарат,
накапливается эмпирический материал. Однако многие теоретические положения требуют
неоднократного научного осмысления, обобщения и систематизации, а терминология нуждается в
уточнении и унификации. На основе анализа ключевых публикаций в каждой из рассматриваемых
областей лингвистики изложены актуальные проблемы и предпринята попытка прогнозирования
динамики их развития.
У статті подано стислий аналітичний огляд нових напрямів лінгвістики ХХІ ст. –
лінгвоконцептології, лінгвоперсонології та лінгвометафорології, у яких поступово формується теоретико-методологічна база та категоріально-термінологічний апарат, накопичується емпіричний
матеріал. Однак чимало теоретичних положень потребують ще наукового осмислення, узагальнення
та систематизації, а термінологія – уточнення й уніфікації. На підставі аналізу основних публікацій у
кожній із галузей лінгвістики, що розглядаються, визначено актуальні проблеми та зроблено спробу
прогнозування динаміки їх розвитку.
The article presents a brief analytical review of new directions in linguistics of the XXIst century –
linguoconceptology, linguopersonology and linguometaphorology, with theoretical and methodological base
and categorical and terminological apparatus being gradually formed, empirical material being accumulated.
However, many theoretical positions require repeated scientific comprehension, generalization and
systematization, and the terminology needs clarification and unification. Based on the analysis of the main
publications in each linguistic field considered, the topical problems are set out and attempts to forecast the
dynamics of their development are made. In linguoconceptology, the debatable problems are determination of
the nature, characteristics and types of concept, methods of its analysis and description, structuring of concept
and conceptosphere; in linguopersonology – ascertainment of the nature and types of language personality, its
modeling, methods of its analysis and description; in linguometaphorology – determination of the nature of
metaphor, its structure, mechanisms of formation and perception, metaphorical motivation, modeling of
metaphorization, ascertainment of the peculiarities of metaphorical conceptualization and representation. In
linguoconceptology, the promising directions appear to be descriptive and comparative study of individual
and national conceptospheres, conceptographic practice; in linguopersonology – study of idiolectic language
personalities, as well as its different ethnocultural or social types; in linguometaphorology – study of
metaphor and metaphorization in semantic, cognitive and linguocultural aspects based on the material of
scientific, political and artistic discourses, metaphorical lexicographic practice.