У статті актуалізовано питання соціалізаційного значення освітньо-реабілітаційного простору навчально-реабілітаційного центру та представлено результати аналізу наукової
літератури з окремих аспектів досліджуваної проблеми. Відмічено, що на сьогоднішній день у практиці роботи навчальних закладів процес соціалізації особистості набув характеру другорядності, поступившись першочерговістю процесу навчання, що детермінувало появу таких властивостей молодого покоління, як низька життєтворча культура, нездатність до прийняття оптимальних рішень в умовах нестабільності, низька адаптованість до умов
життєдіяльності у ХХІ ст. У статті розглянуто перелік специфічних функцій освіти, які визначаються рівнем розвитку і потребами суспільства та ступенем усвідомлюваності державою соціальної мети і принципів освіти; її інституціалізованим характером, який розглядається як особлива організована та структуризована рольова діяльність, що опирається на спеціальні установи, регульована спеціальними нормами та роллю освітнього закладу у
становленні особистості і умовами ефективної соціалізації у ньому. Підкреслено, що саме освітній заклад виступає для дитини першою і основною моделлю соціального світу та задає первинні уявлення молодій людині як громадянину і, отже, сприяє її входженню в суспільне життя. Зазначено, що серед інститутів освіти особливе місце займають навчально-реабілітаційні центри, стратегічною метою яких є соціалізація дітей та учнівської молоді (у тому числі дітей та учнівської молоді з особливими освітніми потребами) та подальша
їх успішна інтеграція в суспільство. У статті особлива увага приділяється теоретико-методичним аспектам створення специфічного соціалізаційного простору навчально-реабілітаційного центру, яке сприятиме якісній соціалізації дітей та учнівської молоді.
В статье актуализирован вопрос социализационного значения образовательно-реабилитационного пространства учебно-реабилитационного центра и представлены результаты
анализа научной литературы по отдельным аспектам исследуемой проблемы. Отмечено, что в практике работы учебных заведений процесс социализации личности приобрел характер второстепенности, уступив первоочередность процессу обучения, что определило появление таких качеств молодого поколения, как низкая жизнетворческая культура, неспособность к принятию оптимальных решений в условиях нестабильности, низкая адаптированность к условиям жизнедеятельности в XXI веке. Рассмотрен перечень специфических функций образования, которые определяются уровнем развития и потребностями общества и степенью осмысления государством социальной цели и принципов образования; институциализованным характером образования, который рассматривается как особая
организованная и структурированная ролевая деятельность, опирающаяся на специальные учреждения, регулируемая специальными нормами; ролью образовательного учреждения в становлении личности и условия эффективной социализации в нем. Подчеркнуто социализационное значение образования с позиций эволюционного подхода. Намечены основные тенденции в деятельности учебно-реабилитационных центров по созданию специфической социализационной среды с четко выраженными отличительными от других определенными
признаками, способствующие социализации детей с особыми потребностями.
The article actualizes the problem of social meaning of educational and rehabilitation space at the educational rehabilitational center and the results of scientifical literature on particular aspects of the research analysis are given. It is noted that in practice of institutions’ work, the process of personal socialization took collateral forms and gave the priority to the process of education. This produced the appearance of such youth qualities as low life-creation culture, inability in taken optimal decisions in instability situations, low adaptability to the conditions of life-activity in XXI century. The list of specifically educational functions is viewed. The educational functions are determined by the level of society development and needs and the level of aims and principles understanding by the government; institutionalized nature of education, which is viewed as specific organized and structured activity with special institutions and norms support; role of the educational institution in the process of person’s formation and conditions of effective socialization. Stressed the social meaning of education from the perspectives of the developmental approach. The main directions on the specific
social environment creation at the educational and rehabilitation institutions are planned and have definite distinctive features and promote the socialization of the special needs children at the process of inclusive education.