Особливості гармонізації "образу-Я" підлітків з патологією опорно-рухового апарату

Abstract

У статті розглянуто механізми впливу заходів соціально – психологічної реабілітації на гармонізацію «образу – Я» підлітків з порушенням опорно-рухового апарату, адекватність самооцінки та усвідомлення себе як цілісної особистості. В результаті двох років участі у заходах соціально-психологічної роботи у дітей підліткового віку інтернатного закладу, в якому проводились різноманітні заходи забезпечення впливу на «образ-Я», формується реалістична «Я-концепція», в якій оцінка себе в порівнянні з ідеалом узгоджується з емоційно-ціннісним самоставленням. У дітей, які не брали участі у реабілітаційних заходах, спостерігається компенсаторний варіант становлення Я-концепції з використанням механізмів психологічного захисту. Ставлення до власної особистості не пов'язане з оцінкою себе в порівнянні з ідеалом. Так, якщо два роки тому емоційно-ціннісне й оцінне ставлення до себе були взаємозалежними (r= 38 р=0,01), то через рік цей зв'язок став слабшим (r=0,31 р=0,052), а через два роки зникає зовсім (значущих кореляцій не спостерігається). Результати кількісного та якісного аналізу основних емпіричних даних дослідження особливостей розвитку «образу-Я» дітей з руховою патологією дозволили визначити, що кількість дітей з адекватною самооцінкою після дворічної участі у заходах соціально-психологічної реабілітації збільшилась в 2,5 рази, у порівнянні з хворими, що не брали участі в запропонованих заходах.

В статье рассмотрены механизмы влияния мер социально – психологической реабилитации на гармонизацию «образа - Я» подростков с нарушением опорно-двигательного аппарата, адекватность самооценки и осознания себя как целостной личности. В результате двух лет участия в мероприятиях социально-психологической работы у детей подросткового возраста интернатного учреждения, в котором проводились различные мероприятия обеспечения влияния на «образ-Я», формируется реалистичная «Я-концепция», в которой оценка себя по сравнению с идеалом согласуется с эмоционально-ценностным самоотношением. У детей, которые не принимали участия в реабилитационных мероприятиях, наблюдается компенсаторный вариант становления Я-концепции с использованием механизмов психологической защиты. Отношение к собственной личности не связано с оценкой себя по сравнению с идеалом. Так, если два года назад эмоционально-ценностное и оценочное отношение к себе были взаимозависимыми (r = 38 р = 0,01), то через год эта связь стала слабее (r = 0,31 р = 0,052), а через два года исчезает совсем (значимых корреляций не наблюдается). Результаты количественного и качественного анализа основных эмпирических данных исследования особенностей развития «образа-Я» детей с двигательной патологией позволили определить, что количество детей с адекватной самооценкой после двухлетнего участия в мероприятиях социально-психологической реабилитации увеличилась в 2,5 раза, по сравнению с больными, которые не принимали участия в предложенных мероприятиях.

The article is devoted to the problem of influence of socio - psychological rehabilitation mechanisms on harmonization of adolescents’ "self-image " with pathology of musculoskeletal system, the adequacy of self-esteem and realization of self as the integrated personality. As a result of two years of participation in activities of social and psychological work with adolescent children boarding school, which carried out various measures to influence the "image-I" shaped realistic "self-concept" in which the evaluation itself compared with the ideal line with emotion alappraisal selfattitude. Children who did not participate in rehabilitation activities, there is a compensatory option of becoming self-concept using psychological defense mechanisms. Cigarette self is not related to the assessment itself compared to the ideal. Thus, if two years ago and emotionally valuable evaluative attitude towards him were interrelated (r = 38, p = 0.01), then a year later, this relationship has become weaker (r = 0,31, p = 0,052), and two years disappears (significant correlation was observed). The results of quantitative and qualitative analysis of the basic empirical data to study the characteristics of "image-I" children with motor disorders to determine that the number of children with adequate self after two years of participation in activities of social and psychological rehabilitation in increased. 2.5 times, compared with patients who did not participate in the proposed activities.