З другої половини ХХ ст. у лінгвістичній науці помітно зріс інтерес до семантики мови, до організації одиниць різних мовних рівнів, що служать засобами пізнання і комунікації.

У статті проаналізовано погляди мовознавців на структурну схему речення як одиницю синтаксичної парадигми. Відповідно до двох типів парадигми речення – модифікаційної (словозмінної) і дериваційної (словотвірної) – виділено ...

Стаття присвячена з'ясуванню історії та сучасного функціонування неозначених займенників як виразників функціонально-семантичної категорії означеності-неозначеності в українській мові.

У статті розглянуто різновиди скалькованих конструкцій у професійному мовленні, наведено нормативні звороти, простежено роль російсько- українських словників у відродженні питомої української лексики, застережено від ...

У статті з'ясовано аспекти дослідження функціонально-семантичної категорії порівняння, проаналізовано взаємозв’язок логічної моделі та структури її формального вираження за морфологічними, лексичними, словотвірними та ...

У статті здійснено аналіз особової назви m=t6aw', m=t5a(w), m=t6a<w>, m=t6<aw)>, m=t6яw' на матеріалі українсько-молдавських грамот XIV–XV століть.

У статті здійснено системний опис та з’ясовано ареальну поведінку назв рибальського знаряддя та його частин у говірках Східного Поділля, проаналізовано репертуар, структурну організацію номенів у межах парадигм, вказано ...

На лексикографічному та етнографічному матеріалі проаналізовано формування лексико-семантичної групи назв посуду, мотивованих лексемою «міра» та її іншомовними відповідниками як у синхронному, так і в діахронному аспектах.

У статті проаналізовано гуцульські діалектизми, вжиті у поетичній збірці Т. Мельничука «Чаґа», з погляду їх частиномовної належності, визначено їх групи за значенням, з’ясовано їх роль.

У статті проаналізовано часові форми дієслова (минулого, давноминулого, теперішнього та майбутнього) у пам’ятці “Волинські грамоти XVI ст.”.