Дисертація присвячена дослідженню сутності, вікових та психологічних особливостей прояву амбівалентності як чинника розвитку особистості в ранній юності в умовах сім'ї. Розкрито взаємозв'язки цього психічного явища з амбівалентністю ставлень до сімейних стосунків та особистісною амбівалентністю старшокласників. У роботі представлений аналіз науково-теоретичних концепцій та підходів до вивчення даної проблеми в зарубіжній та вітчизняній психології, розглянуто вікові особливості прояву.
Визначено структуру амбівалентності ставлень до сімейних стосунків у ранньому юнацькому віці (когнітивний, афективний, поведінковий компоненти), критерії її діагностування (самостійність-залежність, прийняття-емоційне знехтування, турбота-гіпоопіка/гіперопіка, самооцінка амбівалентності, фрустраційна інтолерантність-толерантність, агресивність-доброзичливість) та рівні прояву (низький збалансований, середній незбалансований, високий дезінтегрований). Розроблено і апробовано психокорекційну програму зі зниження амбівалентності особистості в ранній юності в умовах сім'ї через створення психолого-педагогічних умов впливу. На основі аналізу результатів впровадження програми доведено її ефективність та позитивний вплив на особистісне зростання старшокласників.
The dissertation is has shown the issues of nature, age and psychological peculiarities of ambivalence expression as the factor of a personality development in the early youth under family conditions. There have been considered interrelations of this psychological phenomenon with the ambivalence of attitude to family relations and personal ambivalence of high-school pupils. The research has presented the analysis of scientific and theoretical concepts and approaches to studying this issue in Ukrainian and world psychology, considered age peculiarities of expression.
The structure of ambivalence of attitude to family relations in the early adolescent age (cognitive, affecting, behavioral components), criteria of its diagnosis (independence-dependence, acceptance-emotional neglect, care-hypo/hypercare, self-assessment of ambivalence, frustrating intolerance-tolerance, aggressiveness-friendliness) and levels of expression (low balanced, medium unbalanced, high disintegrated), have been considered.
The psycho-corrective programme of reducing a personality's ambivalence in the early youth in family conditions has been worked out and approbated by creating psycho-pedagogical conditions of influence. On the basis of analysis of the results of introducing the programme have been probed its effectiveness and positive impact on personal growth of high-school pupils.
