У статті порушуються питання визначення тенденцій розробки проблеми підготовки майбутніх
учителів до педагогічної просвіти батьків в історії професійної освіти України 20-30-х рр. ХХ ст. Досить
суперечливий період в історії розвитку педагогічної освіти визначено як конструктивний у напрямі підготовки
учителів до педагогічної просвіти широких верств населення.
Зазначено, що у 20-ті рр. ХХ ст. в Україні вчительські кадри готували педагогічні технікуми, створені
на базі учительських семінарій і педкурсів. Розкрито роль інститутів народної освіти, вчительських
короткострокових курсів з відривом і без відриву від виробництва (лікнепи), вищих трирічних педагогічних та
вечірніх курсів червоних ліквідаторів. Указано, що в роботі цих освітніх інститутів мали місце перші
документальні підтвердження про факти підготовки майбутніх педагогів до здійснення педагогічної просвіти
населення.
Автором зазначено, що у 30-ті рр. ХХ ст. в історії розвитку вітчизняної педагогічної освіти було
створено умови для реалізації ідеї здійснення підготовки до педагогічної просвіти дорослих. Таку роботу
планомірно проводили на психолого-педагогічних факультетах, де готували викладачів педагогічних
дисциплін для педтехнікумів, робітфаків, фабрично-заводських шкіл, дефектологів, працівників з охорони
дитинства, інспекторів трудових шкіл. Також практичні навички педагогічного просвітництва учителі
отримували під час педагогічної й політехнічної практик.
Перспективним напрямом розробки указаної проблеми визначено узагальнення та неупереджена оцінка
практичного досвіду педагогів А. Макаренка, С. Шацького, П. Блонського щодо підготовки учителів до
здійснення педагогічної просвіти батьків учнів.
Автор в статье раскрывает тенденции развития вопроса подготовки будущих учителей к
педагогической просвещения родителей в истории профессионального образования Украины 20-30-х гг.
Отмечено, что в 20-е гг. в Украине учительские кадры готовили педагогические техникумы, созданные на
базе учительских семинарий и педагогические курсы. Раскрыта роль институту народного образования,
учительских краткосрочных курсов с отрывом и без отрыва от производства (ликбезы), высших трехлетних
педагогических и вечерних курсов красных ликвидаторов. Указано, что в работе этих образовательных
институтов имели место первые документальные подтверждения о фактах подготовки будущих педагогов
к осуществлению педагогической просвещения населения.
Автором отмечено, что в 30-е гг. в истории развития отечественного педагогического образования
были созданы условия для реализации идеи осуществления подготовки к педагогической просвещения
взрослых. Такую работу планомерно проводили на психолого-педагогических факультетах, где готовили
преподавателей педагогических дисциплин для педтехникумов, рабфаков, фабрично -заводских школ,
дефектологов, работников по охране детства, инспекторов трудовых школ. Также практические навыки
педагогического просвещения учителя получали во время педагогической и политехнического практик.
Tendencies of problem development of prospective teachers’ training for parents’ pedagogical education in the
history of professional education of Ukraine in 20-30s of the 20thcentury are raised in the article. Quite a contradictory period in the history of the pedagogical education development is defined as a constructive one in teachers’ training for
pedagogical education of wide sections of the population.
It is mentioned that in 20s of the 20th century in Ukraine teachers were trained in technical schools that were
created on the basis of teacher seminaries and pedagogical courses.
The role of public education institutes, teachers short-term on and off-the-job courses (eradication of illiteracy
centers), higher three-year pedagogical and evening classes of soviet liquidators of illiteracy was revealed. It is indicated
that the first documented proofs of prospective teachers’ training for population pedagogical education were found in the
work of educational institutes.
The author also mentioned that the conditions for the realization of the idea of carrying out training for adults’
pedagogical education were created in 30s of the 20th century in the history of our country pedagogical education
development. Such work was systematically conducted at psychological and pedagogical departments where teachers
of pedagogical subjects were trained for pedagogical technical schools, workers' courses, industrial schools, speech
pathologists, childhood protection workers, inspectors of labour schools. Teachers had also pedagogical and polytechnic
practice where they learned skills of pedagogical education.
Generalization and objective estimation of A. Makarenko, S.Shastkii and P. Blonskii’s practical experience
concerning teachers’ training for pupils’ parents’ pedagogical education is considered to be a perspective direction for
further examination.
