Теоретичні підходи до визначення структури готовності вчителів до розвитку академічної обдарованості старшокласників

Abstract

У статті проводиться визначення понять «готовність» та «підготовка», проведено огляд основних теоретичних підходів до визначення структури готовності вчителя до розвитку обдарованості старшокласників. На основі проведеного аналізу, сформулювало власне розуміння готовності вчителя природничих дисциплін до розвитку академічної обдарованості старшокласників. Вказується, що обґрунтування змісту і структури підготовки вчителя-предметника до роботи з обдарованим дітьми передбачає визначення сукупності знань і умінь, якими слід володіти педагогу для ефективного здійснення дидактичної взаємодії на творчому рівні. Оговорюється, що готовність вчителя до розвитку академічної обдарованості включає когнітивний компонент підготовки (професійні знання, а саме психологічні, педагогічні, фахові, методичні, науково-дослідницькі і загальноосвітні); процесуально-діяльнісний компонент (інтегрує гностичні, проектувальні, конструктивні, організаторські та комунікативні вміння), аксіологічний компонент (ґрунтується на розуміння цінності педагогічної професії і важливості розвитку обдарувань кожної особистості), мотиваційний компонент (наявність стійких мотивів, професійних установок, внутрішньої потреби, інтересів до роботи з академічно обдарованими учнями); особистісний компонент (комунікативні якості, якості характеру, інтелектуальні якості, освіченість, психофізіологічну компетентність, готовність до саморозвитку).

В статье определены понятия «готовность» и «подготовка», проведен обзор основных теоретических подходов к определению структуры готовности учителя к развитию одаренности старшеклассников. На основе проведенного анализа, сформулировало авторское понимание готовности учителя естественных дисциплин к развитию академической одаренности старшеклассников. Указывается, что обоснование содержания и структуры подготовки учителя-предметника к работе с одаренным детьми предусматривает определение совокупности знаний и умений, которыми нужно обладать педагогу для эффективного осуществления дидактической взаимодействия на творческом уровне. Оговаривается, что готовность учителя к развитию академической одаренности включает когнитивный компонент подготовки (профессиональные знания, а именно психологические, педагогические, профессиональные, методические, научно-исследовательские и общеобразовательные) процессуально-деятельностный компонент (интегрирует гностические, проектировочные, конструктивные, организаторские и коммуникативные умения), аксиологический компонент (основан на понимание ценности педагогической профессии и важность развития дарований каждой личности), мотивационный компонент (наличие устойчивых мотивов, профессиональных установок, внутренней потребности, интересов к работе с академически одаренными учениками) личностный компонент (коммуникативные качества, качества характера, интеллектуальные качества, образованность, психофизиологическую компетентность, готовность к саморазвитию).

The definitions of «readiness» and «training» is given in the article, the review of the main theoretical approaches to determination of the structure of preparedness of teacher to the development of gifted senior pupils is done. Personal understanding of the preparedness of natural sciences teacher to the development of academic giftedness of seniors was formulated on the basis of the analysis done. It is specified that the justification for the content and structure of subject teachers for work with gifted children involves identification of knowledge and skills necessary for teachers for the effective implementation of didactic interaction on the creative level. It is also mentioned that the preparedness of teacher for the development of academic giftedness includes cognitive component of training (professional knowledge, namely psychological, pedagogical, professional, teaching, research and general), procedural and activity component (integrating gnostic, design, structural, organizational and communication skills ) axiological component (based on an appreciation of the teaching profession and the importance of development of talents of each individual), a motivational component (presence of persistent motivation, professional skills, domestic needs and interests for the work with academically gifted pupils); personal component (communication skills, traits of character, intellectual qualities, education, psycho-physiological competence, willingness to self-development).