В публікації розглянуто образ старості, сформований в традиційному китайському суспільстві під впливом вчення Конфуція, визначено роль культу предків та зміст канону синівської шанобливості, виявлено сутність синівської жертовності щодо батьків та специфіку поетизації останнього періоду людського життя.
This publication explores an historical concept of old age formed within the traditional Chinese society influenced by Confucianism; identifies the role of ancestor worship tradition and the content of the filial deference canon; exposes the essence of filial oblatoryness in relation to parents and the tendency to poeticize the sunset of human life.
