This conversation is an abbreviated version of the articles “Philosophy
of education in the age of digital reason” (Peters & Jandrić, 2015a) and
“Learning, creative col(labor)ation, and knowledge cultures” (Peters &
Jandrić, 2015b). The conversation is preceded with a dedicated Open Letter
to Ukrainian Philosophers of Education, co-authored by Michael Peters,
Tina Besley, and Petar Jandrić. In the first part of the conversation, Michael
Peters discusses his philosophy of education in and for the age of digital
media and places his work in three interlocked themes: philosophy, political
knowledge economy, and academic publishing. The second part of the
conversation introduces the notion of “philosophy as pedagogy” and Michael
Peters’ philosophy of technology. The third part of the conversation explores
digital postcolonialism, introduces Michael Peters’ lifelong fascination with
Ludwig Wittgenstein, and analyses the advent of knowledge cultures and their
relationships to human learning. The fourth part analyses the dynamics between openness, capitalism, and anti-capitalism, and uses various recent examples
to link that dynamics to democracy. The fifth part of the conversation links
cybernetic capitalism to learning and knowledge production, and elaborates
the movement of open education. The final, sixth part of the conversation
explores practical and epistemic consequences of peer-to-peer and wisdomof-
the-group approaches. It shows that doing science is a privilege and a
responsibility, and points towards transformation of academic labor from
perpetuation of capitalism towards subversion.
Дана бесіда є скороченою версією статей «Філософія освіти в епоху цифрового розуму» (Peters & Jandrić, 2015a) і «Навчання, творче співробітництво
і культури знань» (Peters & Jandrić, 2015b). Бесіді передує звернення до українських філософів освіти, підписане Майклом Пітерсом, Тіною Безлей і Петаром Яндричем. У першій частині бесіди Майкл Пітерс обговорює філософію
освіти «в» і «для» доби цифрових медіа та презентує свою роботу за трьома
взаємопов’язаними темами: філософія, політична економіка знань і академічні публікації. У другій частині розмови вводяться поняття «філософія як
педагогіка» і «філософія технології» Майкла Пітерса. В третій частині бесіди
досліджується цифровий постколоніалізм, презентована одвічна захопленість
Майкла Пітерса Людвігом Вітгенштайном, аналізується поява культур знань
та їхнє відношення до навчання. В четвертій частині розкривається динаміка
між відкритістю, капіталізмом і анти-капіталізмом, також використовуються
різні сучасні приклади, щоб пов’язати цю динаміку з демократією. У п’ятій
частині бесіди показано спрямованість кібернетичного капіталізму на навчання і виробництво знання, розробляється механізм відкритої освіти. В останній, шостій частині бесіди, досліджено практичні та епістемологічні наслідки
таких підходів як «усі з усіма» та «мудрість групи». Це засвідчує, що заняття
наукою є привілеєм і обов’язком, та вказує у бік трансформації наукової праці
від увічнення капіталізму до його повалення.
Данная беседа является сокращенной версией статей «Философия
образования в эпоху цифрового разума» (Peters & Jandrić, 2015a) и «Обучение, творческое сотрудничество и культуры знаний» (Peters & Jandrić,
2015b). Беседе предшествует обращение к украинским философам образования, подписанное Майклом Питерсом, Тиной Безлей и Петаром
Яндричем. В первой части беседы Майкл Питерс обсуждает философию
образования «в» и «для» эпохи цифровых медиа и представляет свою
работу по трем взаимосвязанным темам: философия, политическая экономика знаний и академические публикации. Во второй части разговора
вводятся понятия «философия как педагогика» и «философия технологии»
Майкла Питерса. В третьей части беседы исследуется цифровой постколониализм, представлена вечная увлеченность Майкла Петерса Людвигом Витгенштейном, анализируется появление культур знаний и их отношение
к обучению. Четвертая часть раскрывает динамику между открытостью,
капитализмом и анти-капитализмом, также используются различные современные примеры, чтобы связать эту динамику с демократией. В пятой
части беседы показана направленность кибернетического капитализма на
обучение и производство знаний, разрабатывается механизм открытого образования. В последней, шестой части беседы исследованы практические
и эпистемологические последствия таких подходов, как «все со всеми»
и «мудрость группы». Это показывает, что занятия наукой является привилегией и обязанностью, и указывает в сторону трансформации научной
работы от увековечения капитализма к его свержению.
