Про універсальний діалог (Десятий світовий конгрес ISUD «Людська істота: її природа та функції», 4-9 липня 2014 року, Крайова, Румунія)

Abstract

Участь у роботі десятого світового конгресу стала цінним досвідом — не лише в плані поглиблення власного розуміння певної філософської проблеми, але й як набуття певних організаційно-інституційних знань та навичок. Успішність роботи конгресу зумовлено насамперед ефективною діяльністю громадської філософської організації ISUD, основною метою якої є дослідження та проголошення фундаментальних засад універсальності. Орієнтація сучасних філософських досліджень на ситуативний контекст, емпірично-аналітичні критерії, ціннісну плюралізацію та радикалізацію постметафізичного мислення з його прагненням до практизації філософських знань актуалізує пошук нових стратегій нормативного обґрунтування знання у вигляді певного типу універсальності. Попри всі намагання сучасної філософії подолати антропоцентризм мислення, антропоморфізм останнього залишається неусувним. Від модерності через постмодерність до космодерності — так пролягає шлях до єдності знань у трансдисциплінарному діалозі. Трансдисциплінарна методологія універсального діалогу полягає у визнанні складності реальності та в подоланні редукціонізму її рівнів.

Участие в работе десятого Всемирного конгресса стала ценным опытом — не только в плане углубления собственного понимания определенной философской проблемы, но и как приобретение определенных организационно-институциональных знаний и навыков. Успешность работы конгресса обусловлена эффективной деятельностью общественной философской организации — ISUD, основной целью которой является исследование и провозглашение фундаментальных основ универсальности. Ориентация современных философских исследований на ситуативный контекст, эмпирически-аналитические критерии, ценностную плюрализацию и радикализацию постметафизичного мышления с его стремлением к практизации философских знаний актуализирует поиск новых стратегий нормативного обоснования знания в виде определенного типа универсальности. Несмо- тря на все попытки современной философии преодолеть антропоцентризм мышления, антропоморфизм последнего остается неустранимым. От модерности через постмодерность к космодерности — так проходит путь к единству знаний в трансдисциплинарном диалоге. Трансдисциплинарная методология универсального диалога заключается в признании сложности реальности и в преодолении редукционизма ее уровней.

The Tenth World Congress is a valuable experience not only in deepening a philosophical knowledge of the human nature, but the acquisition of certain organizational and institutional skills. The success of the Congress has been determined by the effective activities of the International Society for Universal Dialogue, the main purpose of which consist in researching and articulating the basic principles of universality. Orientation of the contemporary philosophical research on situational context, empirical and analytical criteria, pluralization of values and radicalization of post-metaphysical thinking in its inclination to pragmatization of a philosophical knowledge actualizes the search for new strategies of normative justification of knowledge as a certain type of universality. Despite all the efforts of the contemporary philosophy to overcome anthropocentrism in thinking, anthropomorphism is still persisting. From modernity to cosmodernity through post-modernity is the trajectory to the unity of the human knowledge in a transdisciplinary dialogue with a human perspective. Transdisciplinary methodology universal dialogue is to recognize the complexity of reality and overcoming reductionism of its levels.