Человек и вселенная: к проблеме формирования личностно-мировоззренческой картины мира (продовження)

Abstract

В современной мировоззренческой культуре «почетное место» принадлежит концепту «картина мира», аккумулировавшему в себе всю совокупность философско-гносеологических, научных и иных представлений о всех мирах человеческого бытия. В том числе космического универсума, «колыбели земной жизни». В статье обозначены те актуалитеты, которые содержатся в новых страницах вечной книги «Человек и Вселенная». Своеобразный эпицентр новейшего наукознания в философско-космологическом аспекте образует ноосферная теория, одним из создателей которой являлся В. И. Вернадский. Предлагаемая работа в концентрированном виде представляет и другие составляющие современного космологического знания: антропный принцип мироустройства, струнная и фрактальная гипотезы космопространства, сущность «Теории всего — М — теория» и т. д. Рассматриваются и такие сюжеты связанные с освоением ближнего и дальнего Космоса как практическая задача цивилизации ХХІ века. В статье акцентировано обозначены философские аспекты исследования проблемы, принадлежащие как уже признанным метрам астрофизики и квантовой механики, так и таким авторитетным представителям «Новейшей волны ученых», как Стивен Хокинг и Брайан Грин.

У сучасній світоглядній культурі «почесне місце» належить концепту «картина світу», що акумулює в собі всю сукупність філософсько-гносеологічних, наукових та інших уявлень про всі світи людського буття. В тому числі космічного універсуму, «колиски земного життя». У статті позначені ті актуалітети, які містяться в нових сторінках вічної книги «Людина і Всесвіт». Своєрідний епіцентр новітнього наукознання у філософсько-космологічному аспекті утворює ноосферна теорія, одним із творців якої був В. І. Вернадський. Пропонована робота в концентрованому вигляді представляє і інші складові сучасного космологічного знання: антропний принцип світоустрою, струнна і фрактальна гіпотези космопростору, сутність «Теорії всього - М - теорія» і т.ін. Розглядаються і такі сюжети, що пов’язані з освоєнням ближнього і далекого Космосу як практичне завдання цивілізації ХХІ століття. У статті акцентовано філософські аспекти дослідження проблеми, що належать як уже визнаним метрам астрофізики та квантової механіки, так і таким авторитетним представникам «Новітньої хвилі вчених», як Стівен Хокінг і Брайан Грін.

In contemporary culture the “honorable place” belongs to the concept worldview, which accumulated the totality philosophical, gnoseological , scientific and other reflections about the worlds of human existence, including the cosmic universe as a cradle of the life at the Earth. In our paper we try to identify the actual entities from the new pages of eternal book “The Man and the Universe”. The noosphere theory, among the founders of which is Vladimir Vernadsky plays a role of epicenter of the modern science in its philosophical and cosmological aspects. Our paper represents the essence of contemporary cosmological knowledge: anthropic principle, string and fractal theories of cosmic space, essence of “M-theory”, etc. The plots, affiliated with near and far cosmos as objects of human activities in the framework of the development of civilization in the 21st century are also observed. The opinions of classical representatives of astrophysics and quantum mechanics as far as representatives of “new waves of scientists” like Stephen Hawking and Brian Greene regarding philosophical aspects of indicated problems are also mentioned.