Суспільство знань як виклик раціональності

Abstract

Концепт суспільства знань визначає ситуацію, коли, з одного боку, стрімке зростання впливу знань на життя людей відкриває перед ними нові можливості та продуктивні перспективи, а з другого – загострює ризики регресу людської раціональності. Аналіз цієї дилеми і є метою статті. Основна теза полягає у твердженні, що сучасна критика раціональності повинна бути спрямована на її зміцнення, а не ослаблення та протиставлення іншим сферам людського буття. Суспільство знань ставить раціональність перед викликами кардинальних змін, а не обмежень. Головний вектор таких змін – подолання модерної форми раціональності завдяки переходу від ідеї єдності форм раціональності до ідеї їх розмаїття. Остання передбачає визнання ситуативної сили знань, що підважує їхню модерну ієрархію та критерій об’єктивності знань. Тоді концепт «суспільство знань» слід розглядати в множині – як «суспільства знань», де використання знань є спільним, а доступ до них вільним та справедливим. Неспроможність впоратися з викликами раціональності штовхає людство або на шлях технократичного поневолення, або до скочування у варварство.

Концепт общества знаний определяет ситуацию, когда, с одной стороны, стремительный рост влияния знаний на человеческую жизнь открывает ее новые возможности и продуктивные перспективы, а с другой – обостряет риски регресса человеческой рациональности. Анализ этой дилеммы составляет цель статьи. Основной тезис заключается в утверждении, что современная критика рациональности должна быть направлена на ее укрепление, а не ослабление и противопоставление другим сферам человеческого бытия. Общество знаний ставит рациональность перед вызовами кардинальных изменений, а не ограничений. Главный вектор таких изменений – преодоление модерной формы рациональности благодаря переходу от идеи единства форм рациональности к идее их многообразия. Последняя предполагает признание ситуативной силы знаний, что ослабляет их модерную иерархию и критерий объективности знаний. Тогда концепт «общество знаний» следует рассматривать во множественном числе как «общества знаний», где использование знаний является общим, а доступ к ним свободным и справедливым. Неспособность справиться с вызовами рациональности толкает человечество либо на путь технократического порабощения, либо к скатыванию в варварство.

The concept of knowledge society defines a situation where, on the one hand, a rapid growth of the impact of knowledge on human life opens its new opportunities and productive perspective, but, on the other hand, it exacerbates the risks of human rationality regression. The purpose of the article is to analyze that dilemma. The main thesis is the assertion that criticism of rationality should be aimed at its strengthening, not weakening or putting it in opposition to other spheres of human existence. A knowledge society challenges the rationality through its radical changes, not restrictions. The basic vector of its changes is aimed at overcoming of the modern kind of rationality due to transition from the idea of unity of different forms of rationality to the idea of its diversity. The latter implies recognition of situational knowledge as the agent of distortion for the modern knowledge hierarchy and its objectivity. Then the concept of knowledge society should be seen in plural as “knowledge societies”, where the use of knowledge is shared and access to knowledge is free and fair. Failure to deal with the challenges of rationality pushes humanity to the path of technocratic servitude or makes it slide into barbarism.