Ця стаття презентує стислі роздуми про
курси з соціальної і політичної філософії, які викладаються у західних країнах (і не тільки у західних країнах) і зазвичай підкреслюють західні
традиції від Платона до Ролза і за її межами.
Це ж стосується і підручника автора з цього
питання. Але насправді цього недостатньо.
Незважаючи на те, що праці цієї традиції містять багато важливих думок і демонструють
дуже різні позиції з принципових питань, вони в той же час тяжіють у цілому
до відображення ставлення зверхності щодо незахідних культур. Вони зробили свій внесок для увічнення такого ставлення в західних читачів. (Остання
праця Джона Ролза «Закон народів» це засвідчує). Звичайно, навіть в західній
культурі існують відмінності в перспективах, з позицій яких ці твори вивчаються: наприклад, український погляд на них навряд чи буде ідентичний західноєвропейській перспективі. Однак від цих творів не варто повністю відмовлятися, існує потреба у переході до більш глобальної точки зору на викладання
соціальної та політичної філософії в майбутньому.
Эта статья представляет краткие размышления по поводу курсов по
социальной и политической философии, преподаваемых в западных странах
(и не только в западных странах) и обычно акцентирующих внимание на западной традиции от Платона до Ролза и за ее пределами. Это касается и учебника
автора по этому вопросу. Но на самом деле этого недостаточно. Несмотря на
то, что труды даной традиции содержат много важных мыслей и представляют
очень разные позици по принципиальным вопросам, в то же время они тяготеют в целом к отражению отношения превосходства к незападной культуре.
Они внесли свой вклад в увековечивание такого отношения у западных читателей. (Последняя работа Джона Ролза «Закон народов» этому свидетельство).
Конечно, даже в западной культуре существуют различия в переспективах, с
позиций которых эти произведения изучаются: например, украинский взгляд
на них врядли будет идентичным западноевропейской переспективе. Однако
от этих произведений не следует полностью отказываться, существует потребность в переходе к более глобальной точке зрения на преподавание социальной
и политической философии в будущем.
This essay constitutes a brief reflection on the fact that courses in social and
political philosophy given in Western countries – and not only in Western countries –
tend usually to emphasize the Western tradition, from Plato to Rawls and beyond.
This is also the case with the author’s own textbook on the subject. But in fact, this is a defi ciency. For, while the works of this tradition contain much important
thinking and take very diverse positions on fundamental questions, they tend on the
whole to refl ect an attitude of superiority vis-à-vis non-Western cultures, and they
have contributed to perpetuating that attitude in their Western readers. (John Rawls’s
own late work, The Law of Peoples, illustrates this.) Of course, even within Western
culture there are differences in the perspectives from which these works are taught:
for example, a Ukrainian perspective on them is unlikely to be identical to a Western
European perspective. But, while these writings should not be entirely set aside,
there is a need for an opening towards a far more global point of view in the teaching
of social and political philosophy in the future.
