Самооцінка особистості як компонент особистісно-орієнтованого розвитку в юнацькому віці

Abstract

У статті розкривається зміст та висвітлено зв’язок між особистісно-орієнтованим розвитком особистості й самооцінкою. Встановлено, що основним завданням особистісно-орієнтованого розвитку є формування гармонійної та всебічно розвиненої особистості, актуалізації механізмів її саморозвитку, самореалізації, самовдосконалення, які сприятимуть її становленню, як повноцінного члена суспільства. Акцентовано увагу на розрізненні образів «Я-реальне» і «Я- ідеальне». Обґрунтовано, що особистісно-орієнтований розвиток в юнацькому віці базується на адекватній самооцінці, що дає можливість критично оцінювати свої індивідуальні особливості і потенційні можливості. Представлені результати кількісного дослідження самооцінки особистості юнацького віку, її виміри за методикою «Знаходження кількісного виразу рівня самооцінки» (автор: С. А. Будассі), основою якої є уявлення про міру відмінності між Я-реальним і уявленням про особистісний ідеал; визначено кореляційні зв’язки між цими двома показниками та встановлено коефіцієнт самооцінки, який вказує з одного боку на переважання в досліджуваних позитивної самооцінка, яка майже в половини з них є завищеною. Разом з тим, у значної частини досліджуваних спостерігається тенденція до негативного оцінювання себе та заниженої самооцінки, що вимагає проведення корекційної роботи. Тому розвиток позитивної адекватної самооцінки різного рівня за різними сферами діяльності є перспективною задачею особистісно- орієнтованого розвитку особистості юнацького віку, що в майбутньому значно підвищить якість її життя.

В статье раскрывается содержание и освещены связи между личностно-ориентированным развитием личности и самооценкой. Установлено, что основной задачей личностно-ориентированного развития является формирование гармоничной и всесторонне развитой личности, актуализация механизмов ее саморазвития, самореализации, самосовершенствования, способствующие ее становлению, как полноценного члена общества. Акцентировано внимание на различении образов «Я- реальное» и «Я-идеальное». Обосновано, что личностно-ориентированное развитие в юношеском возрасте базируется на адекватной самооценке, что дает возможность критически оценивать свои индивидуальные особенности и потенциальные возможности. Представлены результаты количественного исследования самооценки личности юношеского возраста, ее измерения по методике «Нахождение количественного выражения уровня самооценки" (автор С. А. Будасси), основой которой является представление о степени различия между Я-реальным и представлениям о личностном идеале; определены корреляционные связи между этими двумя показателями и установлен коэффициент самооценки, который указывает с одной стороны на преобладание в исследуемых положительной завышенной самооценки. Вместе с тем, у значительной части исследуемых наблюдается тенденция к негативному оцениванию себя и заниженной самооценке, что требует проведения коррекционной работы. Поэтому развитие положительной адекватной самооценки разного уровня по разным сферам деятельности является перспективной задачей личностно-ориентированного развития личности юношеского возраста, что в будущем значительно повысит качество ее жизни.

In the article reveals the content and highlights the connection between personality-oriented development personality and self-esteem. It is established that the main task personally oriented development is the formation of a harmonious and fully developed personality, updating mechanisms of self-development, selfimprovement, which will contribute to its emergence as a full member of society. The attention to distinguishing images "I am real" and "I am perfect." Proved that personality-oriented development in adolescence based on adequate self-esteem, which makes it possible to critically assess their individual characteristics and potential. The results of the quantitative study of self-identity youth, its dimensions by the method of "Finding the quantitative expression level of self-esteem" (author: SA Budassi), which is the basis of the idea as the difference between self-perceptions of real and personal ideal; defined correlation between the two and has a self-esteem factor that points from one side to the predominance in the study of positive self-esteem, which is almost half overestimated. However, large part of the studied trend to negative evaluation of themselves and low self-esteem which requires of correction work. Therefore, the development of positive self-esteem different levels adequate for the different areas are promising task-centered personality of youth in the future will greatly enhance the quality of life.