Зміна процедур та принципів сприйняття колективної дійсності та власного «я»
була зумовлена переглядом традиційних наративів, що дало змогу говорити про людину
нового тип (homo ludens, homo consommatus, homo faber та інші) та зробити висновки
про взаємозв’язок перцептивності та самопостуляції людини. Метою статті є
дослідження правомірності гіпотези про те, що індивідуалізація перцептивності
сучасної людини є ознакою «сучасного гедонізму». В статті здійснюється аналіз праць
З. Фройда, І. Канта, Р. Мошамбле, Д. Дьюї, К. Маркса, Дж. Мура, Р. Нозіка та інших.
Изменение процедур и принципов восприятия коллективной действительности и собственного «я»
была обусловлена пересмотром традиционных нарративов, что позволило говорить о человеке
нового тип (homo ludens, homo consommatus, homo faber и другие) и сделать выводы
о взаимосвязи перцептивности и самопостуляции человека. Целью статьи является
исследования правомерности гипотезы о том, что индивидуализация перцептивности
современного человека является признаком «современного гедонизма». В статье проводится анализ работ
З. Фрейда, И. Канта, Г. Мошамбле, Д. Дьюи, К. Маркса, Дж. Мура, Р. Нозика и других.
Procedures and principal changes of collective reality and self-perception were
caused by reconsideration of traditional economical, moral, psychological and other
narratives. It created an opportunity to speak about a new type (-es) of person (homo ludens,
homo consommatus, homo faber etc.). In this article was made an attempt to research: 1)
changing of modern human attitude to the fact of pleasure (personal experience perception), 2)
to detect attributes of «modern hedonism». In this article the author is examines the researches
of Freud, Kant, Muchembled, Dewey, Marx, Moore, Nozick and others.
