Одне з основних положень сучасної психолого-педагогічної науки полягає в тому, що
вдосконалення процесу формування і розвитку особистості можливо лише за умови здійснення
особистісно-орієнтованого навчання, при якому освітній процес стає для студента особистісно
значущим. Дослідження особистісно орієнтованого навчання необхідно здійснювати, виходячи з тісного взаємозв’язку теорії пізнання та особистісного розвитку.
Організація особистісно-орієнтованого навчання потребує переорієнтації: від
спрямованості на запам’ятовування готових знань необхідно перейти до формування
особистісних новоутворень, вміння творчо навчатись, опрацьовуючи наукові знання і суспільний досвід стосовно до потреб практики.
One of the main provisions of modern psychology and pedagogy is that improving the process of formation and development of a person may only exercise personality-oriented education in which the educational process becomes personally meaningful for students. Investigation of personality-oriented
education should be carried out based on the close relationship between theory of knowledge and personal development.
Organization of student-centered learning requires reorientation: from focus on memorization of knowledge ready to go to the formation of individual tumors, the ability to learn creatively, tackling a scientific knowledge and social experience on the needs of practice.