Этимологические версии: наречия и предлоги

Abstract

Языковые факты свидетельствуют в пользу исторического этапа существования общего генетического языка-предка для балтийских и славянских языков, последовавшего за распадом индоевропейского протоязыка. Древнейший лексический пласт содержит значительное число параллелей, присущих славянским и балтийским языкам. Очередной иллюстрацией и подтверждением “балто-славянской теории” является факт модификации значений корневой морфемы, выявляемый с помощью этимологического анализа.

Мовні факти свідчать на користь історичного етапу існування спільної генетичної мови-предка для балтійських та слов’янських мов, яка з’явилась після розпаду індоєвропейської протомови. Прадавній лексичний пласт містить значну кількість паралелей, притаманних слов’янським та балтійським мовам. Наступною ілюстрацією та підтвердженням “балто-слов’янської” теорії є факт модифікації значень кореневої морфеми, що виявляється за допомогою етимологічного аналізу.

Language facts serve as proof of the existence of a common genetic ancestral language of the Baltic and Slavic languages that followed the disintegration of the Indo-European protolanguage. The most ancient lexical layer contains significant number of parallels inherent to both Slavic and Baltic languages. Another illustration and confirmation of the “Balto-Slavic theory” is the modification of the root morpheme meaning, detectable from etymologic analysis