Стаття присвячена дослідженню проблематики інституціоналізації
політичної участі та врегулювання політичних конфліктів у суспільствах, що
зазнають гострих протистоянь між певними соціальними групами. Поєднання
концепції порогів політичної участі С.М.Ліпсета та С.Роккана з теорією
модернізації С.Хантінгтона дозволяє дослідити механізми зниження
політичної участі у суспільствах, що модернізуються, застосування ж цієї
концепції до аналізу розділених суспільств дозволяє поглибити знання щодо
можливих форм конфліктів у розділених суспільствах. На базі зазначених
концепцій виділено декілька ідеальних моделей співвідношення міри
інституціоналізації політичної дії та міри політичної участі у розділених
суспільствах. Інституційне та політичне врегулювання конфліктів у
розділених суспільствах проілюстровано на прикладі Канади.
The article is devoted to the issue of institutionalization of political participation
and political conflict management in societies undergoing sharp confrontation
between certain social groups. Combination of the concept of four thresholds by
S.M. Lipset and S. Rokkan with theory of modernization by S. Huntington allows to
explore the mechanisms of reducing political participation in modernizing societies,
while application of this concept for the analysis of divided societies allows to deepen
the knowledge of the possible forms of conflict in d ivided societies. Several ideal
models of relation between the degree of institutionalization of political action and
the degree of political participation in divided societies are distinguished on the base
of these concepts. Institutional and political settlement of the conflicts in divided
societies is illustrated by the example of Canada.