Повсякденність творчих постатей, працівників освіти та культури, творчих організацій - рушійних сил українізації у 1920 - на початку 1930-их рр.

Abstract

У статті, на основі прикладів, визначено, що на тлі зростання інтересу зарубіжних дослідників до історії повсякденності у Східній Європі у1917–1991 рр., зростає увага і українських науковців до проблеми як реалії, зокрема, культурної діяльності. Ілюструються повсякденність творчої інтелігенції, працівників освіти та культури, творчих організацій, а саме складових їхнього“способу життя”. Проаналізовано, що українізаційні процеси, попри офіційну проголошену державну політику коренізації та українізації, все ж таки не були забезпечені належно матеріально, мали хвилеподібні тенденції, вибірковий підхід до розподілу коштів та підтримки, залежно від ідейних поглядів. Проте, ця ситуація не відлякувала від справи участі в українізаційних процесах інтелігенцію. В цілому, досліджено деякі аспекти таких складових“способу життя” представників української інтелігенції як джерела існування, житлово-побутові умови та повсякденні турботи. Здійснено висновок про ступінь впливу держави на повсякденність творчих постатей, працівників освіти та культури, творчих та громадських організацій у які вони входили– рушійних сил українізації, характер їх підтримки або ігнорування, вплив повсякденності на творчий процес.

В статье, на основе примеров, определено то, что на фоне роста интереса зарубежных исследователей к истории повседневности в Восточной Европе в1917–1991 гг., растет внимание и украинских ученых к проблеме как реалии, в частности, культурной деятельности. Иллюстрируется повседневность творческой интеллигенции, работников образования и культуры, творческих организаций, а именно составляющие их“образа жизни”. Проанализировано то, что украинизационные процессы, несмотря на официальное оглашение государственной политики коренизации и украинизации, все же не были обеспечены должным образом материально, имели волнообразные тенденции, выборочный подход к распределению средств и поддержки, в зависимости от идейных взглядов. Однако, эта ситуация не отпугивала от участия в украинизацийонных процессах интеллигенцию. В целом, исследованы некоторые аспекты таких составляющих“образа жизни” представителей украинской интеллигенции как источники существования, жилищно-бытовые условия и повседневные заботы. Сделан вывод о степени влияния государства на повседневность творческих личностей, работников образования и культуры, творческих и общественных организаций в которые они входили– движущих сил украинизации, характер их поддержки или игнорирование, влияние повседневности на творческий процесс.

It is determined that interest of foreign researchers in the history of everyday life in Eastern Europe in 1917–1991 provoked scientific interest to the problem of Ukrainian scientists also, first of all concerning cultural activities. On the basis of examples that illustrate everyday life of intellectuals, workers of education and culture and creative organizations and components of their “lifestyle” the author analyzes that processes of Ukrainization, despite the officially proclaimed public policy of Indigenization and Ukrainization were not secured properly material, had undulating trends, selective approach to the allocation of funds and support and depended of ideological views. However, this situation did not deter intellectuals from participating in the process of Ukrainization. In general, the author of the proposed article investigated such components of "lifestyle" of the Ukrainian intelligentsia as livelihoods, living conditions and everyday worries. There is the conclusion about influence of the state on everyday life of intellectuals, workers of education and culture, creative and public organizations to which they belong – the driving forces of Ukrainization, the nature of their state support or ignore, influence on the creative process.