Автором поставлено за мету висвітлити основні віхи становлення теорії кріоконсервації сім’я сільськогосподарських тварин в першій половині ХХ ст. В статті узагальнено найбільш вагомі розробки зарубіжних і вітчизняних учених з вивчення явища холодового удару живчиків.
Обґрунтовано, що українським ученим належить пріоритет у розробленні методу
довготривалого зберігання сім’я сільськогосподарських тварин, який склав основу розроблення
світових прогресивних технологій їх інтенсивного відтворення, впровадження нових
організаційних форм племінної справи. Дослідження ґрунтується на використанні комплексу загальнонаукових, структурно-функціональних та історичних методів, а також широкої джерельної бази, основу якої складають архівні документи.
The author set a goal – to highlight the major milestones of formation of the theory of
cryopreservation of farm animal sperm in the first half of the twentieth century. The most significant
developments of foreign and local scientists to study the effects of cold shock spermatozoa were
generalize. The article proves that the Ukrainian scientists were the first to develop a method for long–
term preservation of farm animal sperm, which formed the basis for the development of global
technologies of intensive animal reproduction, the introduction of new organizational forms of
breeding work. The researching is based on the use of complex of general scientific, structural and
functional, historical methods, as well as a large base of source, which becomes the basis of archival
documents.
Автором поставлена цель– осветить основные вехи становления теории
криоконсервации семени сельскохозяйственных животных в первой половине ХХ ст. В статье
обобщены наиболее весомые разработки зарубежных и отечественных ученых по изучению
явления холодового удара живчиков. Обосновано, что украинским ученым принадлежит
приоритет в разработке метода длительного сохранения семени сельскохозяйственных
животных, который составил основу разработки мировых технологий их интенсивного
воспроизводства, внедрения новых организационных форм племенного дела. Исследование основывается на использовании комплекса общенаучных, структурно–функциональных и исторических методов, а также широкой базы источников, основу которой составляют архивные документы.
