Теоретико-методичні основи індивідуалізації занять з фізичного виховання школярів у позаурочний час

Abstract

Виявлено, що більшість дітей мають загальний рівень фізичного розвитку і фізичної підготовленості «нижче за середній». Це вимагає пошуку ефективних шляхів організації позаурочних занять з фізичного виховання школярів з урахуванням принципу індивідуалізації та оздоровчої спрямованості. На основі розробленої оцінки визначено п’ять груп дітей з різним фізичним розвитком та фізичною підготовленістю. Відповідно до розробленої експериментальної програми, режими занять фізичними вправами в кожній групі розрізняються за тривалістю та інтенсивності навантажень, а також співвідношенням засобів, які використовуються.

Выявлено, что большинство детей имеют общий уровень физического развития и физической подготовленности «ниже среднего». Это требует поиска эффективных путей организации внеклассных занятий по физическому воспитанию школьников с учётом принципа индивидуализации и оздоровительной направленности. На основании разработанной оценки определены пять групп детей с разным физическим развитием и физической подготовленностью. В соответствии с разработанной экспериментальной программой, режимы занятий физическими упражнениями в каждой группе отличаются продолжительностью и интенсивностью нагрузок, а также соотношением применяемых средств.

For today under the influence of multidimensional socio-economic factors the state of health of the population of Ukraine, in particular children and teenagers, became considerably worse and is in a critical condition. The fact that most children have “below average” level of physical development and physical preparedness was found out. The violations in a state of locomotorium were registered. This requires finding effective ways of organizing the extracurricular classes of physical education of schoolchildren considering the principles of individualization and health orientation. Based on the developed assessment five groups of children with different levels of physical development and physical preparedness was identified. The efficiency of the experimental program is directed to the increasing the part of different types of activities of health orientation and to the reducing the sporting preparation. According to the developed experimental program the modes of physical exercises for each group are different by duration and intensity of loads, and by the ratio of used means.