http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/36636 2022-04-29T22:42:27Z http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/36654 1. Титульна сторінка. 2. Зміст збірника. 3. Відомості про авторів. У статтях розглядаються актуальні проблеми наукових досліджень докторантів, аспірантів, викладачів вищих навчальних закладів та співробітників наукових установ України, у яких висвітлюються актуальні теоретичні, наукові та науково-методичні проблеми правових наук. 2021-01-01T00:00:00Z http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/36653 Особливості пред’явлення особи для впізнання за матеріалами відеозапису Антощук, А. О.; Гриненко, К. В. У статті розглядається низка питань, які стосуються тактики проведення такої процесуаль- ної слідчої дії в кримінальному провадженні, як пред’явлення особи для впізнання. Метою статті є розкриття й аналіз особливостей тактики проведення пред’явлення особи для впізнання за мате- ріалами відеозапису на початковому та подальшому етапах розслідування. Детально розглянуто підготовчий, робочий і заключний етап проведення цієї слідчої (розшукової) дії, а також описано підстави її проведення та основні завдання, які вирішуються. Виокремлено й досліджено деякі організаційно-підготовчі заходи щодо проведення пред’явлення особи для впізнання за матеріалами відеозапису. Зокрема, роз’яснюється роль фахівця, який воло- діє спеціальними знаннями у наданні технічної підтримки під час попереднього допиту особи. А також значну увагу приділено особливостям виготовлення слідчим зразків відеоматеріалів для подальшого проведення впізнання. У статті наведено приклади судових рішень, у яких докази визнано недопустимими. Зокрема, акцентується увага на проблематиці дотримання належної процедури одержання доказів та фіксу- вання результатів дії. Зазначено причини порушення умов допустимості доказів під час досудового розслідування та можливості їх усунення. Надано практичні рекомендації щодо підготовки, прове- дення та використання результатів пред’явлення особи для впізнання за матеріалами відеозапису. Зроблено висновок, що сторона обвинувачення під час здійснення підготовчих заходів, організа- ції його проведення, підбору порівнюваних під час впізнання статистів і використання матеріалів відеозапису має докласти максимальних зусиль для дотримання всіх вимог проведення процесуаль- ної дії відповідно до кримінального процесуального закону.; The article deals with a number of issues related to the tactics of conducting such procedural investigative action in criminal proceedings, as presentation a person for identification. The purpose of the article is to disclosure and analyzes the peculiarities the tactics of presentation a person for identification by video materials at the initial and subsequent stages of the investigation. The preparatory, work and final stage of this investigative (search) action are considered in detail, as well as the grounds for its implementation and the main tasks to be solved are described. Some organizational and preparatory measures for presentation a person for identification by video materials have been identified and researched. In particular, the role of a specialist with expertise in providing technical support during a preliminary interview is explained. And also considerable attention is paid to features of production by investigators of samples of video materials for the further carrying out of identification. The article provides examples of court decisions in which evidence was declared inadmissible. In particular, attention is focused on the issue of compliance with the proper procedure for obtaining evidence and recording the results of action. The reasons for violation of the conditions of admissibility of evidence during the pre-trial investigation and the possibility of their elimination are indicated. Practical recommendations are provided for the preparation, conduct and use of the results of the presentation a person for identification by video materials. It is concluded that the prosecution should make every effort to comply with all the requirements of the procedural action in accordance with the criminal procedure law during the preparatory activities, organization of its conduct, selection of comparable extras during identification and use of video materials. 2021-01-01T00:00:00Z http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/36652 Публічний інтерес в адміністративному праві Бліхар, М. М. Стаття присвячена дослідженню особливостей публічного інтересу в адміністративному пра- ві. Простежено, що в адміністративному праві встановлена реальна правова можливість оскар- жити в суді будь-який акт управління, якщо він порушує чи може порушувати права і свободи фізичних чи юридичних осіб. З огляду на це в контексті обговорення проблеми публічних інтересів в адміністративному праві потрібно наголосити на такій адміністративно-процесуальній функції правових актів публічного управління, як оскарження через суд незаконних дій та рішень державної і місцевої адміністрації, що не відповідають публічному інтересу суб’єктів правовідносин. У тако- му разі можна виокремити правоохоронну функцію адміністративного права. Адже інтереси соці- альної спільноти визначаються державою як публічні інтереси; право покликане забезпечити їх реалізацію та сприяти через цей публічний інтерес розвитку соціальної спільноти. Доведено, що не варто відкидати і важливість забезпечення за допомогою правових механізмів не тільки публічних інтересів, а й приватних, хоча багато дослідників теорії адміністративного права наголошують саме на покликанні адміністративного права формувати, висловлювати, захищати і забезпечува- ти публічні інтереси. Обґрунтовано, що від вибраного засобу захисту публічного інтересу та його якості залежить доцільність та обґрунтованість адміністративного правового регулювання, що своєю чергою впливає на корисність і важливість адміністративних та адміністративно-про- цесуальних актів у процесі забезпечення публічних інтересів конфліктуючих сторін. А реалізація зазначених повноважень в адміністративному акті полягає в конкретній послідовності дій, визна- чених процедурою контрольного адміністративного провадження.; The article is devoted to the study of the features of public interest in administrative law. It is observed that the administrative law provides a real legal opportunity to appeal in court any act of management, if it violates or may violate the rights and freedoms of individuals or legal entities. In view of this, in the context of discussing the problem of public interests in administrative law, it is necessary to emphasize such administrative-procedural function of legal acts of public administration as appeals against illegal actions and decisions of state and local administration that do not meet the public interest. In this case, we can distinguish the law enforcement function of administrative law. After all, the interests of the social community are defined by the state as public interests; the law is designed to ensure their implementation and to promote the development of the social community through this public interest. It is proved that the importance of ensuring not only public interests but also private ones through legal mechanisms should not be ruled out, although many researchers of the theory of administrative law emphasize the vocation of administrative law to form, express, protect and ensure public interests. It is substantiated that the expediency and validity of administrative legal regulation depends on the chosen means of protection of public interest and its quality, which in turn affects the usefulness and importance of administrative and administrative-procedural acts in the process of ensuring public interests of conflicting parties. And the implementation of these powers in the administrative act is a specific sequence of actions defined by the procedure of control administrative proceedings. 2021-01-01T00:00:00Z http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/36651 Напрями удосконалення організаційного та правового забезпечення гендерної політики в Україні Буковинська, Н. А. Ратифікація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС стала своєрідним поштовхом у роз- витку політики рівних можливостей для чоловіків і жінок у нашій державі. Перед Україною постали амбітні завдання з поліпшення якості людського капіталу, утвердження соціальної рів- ності, подолання дискримінації тощо. Саме тому протягом останнього десятиліття в україн- ському суспільстві відбуваються істотні зміни з переосмислення та легітимації гендерних відно- син, а також запроваджується інституційний механізм їх регулювання. Українське суспільство залишається значною мірою патріархальним у поглядах на участь жінок і чоловіків у політиці, публічній та приватній сферах життя суспільства, на ринку праці, де часто спостерігаються гендерний дисбаланс і дискримінація за ознакою статі. У статті набули подальшого розвитку дослідження концептуальних засад гендерної політики в Україні й теоретичних підходів до її трактування. Наголошено на недосконалості цілісного механізму забезпечення гендерної рівності в Україні, спричиненій неповним залученням інституцій, які регулюють гендерні відносини, пооди- нокістю інституційних інновацій та браком усталених інституційних зв’язків між основними інституціями, залученими до процесу регулювання гендерних відносин, що дало змогу обґрунтува- ти доцільність формування в нашій державі інституційних механізмів реалізації гендерної рівно- сті за європейським зразком. Отримані висновки можуть бути використані у роботі державних органів і недержавних організацій, діяльність яких пов’язана з формуванням і реалізацією політи- ки рівності в Україні, зокрема, для оцінювання чинних і розроблення нових державних програм із гендерної рівності; для удосконалення, розроблення й запровадження нових інституційних меха- нізмів із забезпечення гендерної рівності; для поліпшення законодавства, яке стосується аспектів рівноправ'я; для розроблення інформаційних кампаній і програм сприяння гендерній толерантнос- ті в українському суспільстві тощо.; Ratification of the Association Agreement between Ukraine and the EU has become a kind of impetus for the development of equal opportunities policy for men and women in our country. Ukraine faces ambitious tasks to improve the quality of human capital, promote social justice and equality, overcome discrimination, and so on. That is why over the last decade in Ukrainian society there have been significant changes in rethinking and legitimizing gender relations, as well as introducing an institutional mechanism for their regulation. Ukrainian society remains largely patriarchal in its views on the participation of women and men in politics, public and private spheres of society, the labor market, where gender imbalances and gender discrimination are common. The article further develops the study of the conceptual foundations of gender policy in Ukraine and theoretical approaches to its interpretation. Emphasis was placed on the imperfection of the integrated mechanism for gender equality in Ukraine, caused by incomplete involvement of institutions regulating gender relations, loneliness of institutional innovations and lack of established institutional links between the main institutions involved in the process of regulating gender relations. state institutional mechanisms for the implementation of gender equality on the European model. The obtained conclusions can be used in the work of state bodies and non-governmental organizations whose activities are related to the formation and implementation of gender policy in Ukraine, in particular, to assess existing and develop new state programs on gender equality; to improve, develop and implement new institutional mechanisms to ensure gender equality; to improve gender-related legislation; to develop information campaigns and programs to promote gender tolerance in Ukrainian society, etc. 2021-01-01T00:00:00Z