Історія осмислення проблематики аргументації

Abstract

Аргументація являє собою мовну дію, що включає систему тверджень, призначених для виправдання чи спростування думки. Вона звернена в першу чергу до розуму людини, яка здатна мислити, прийняти або відкинути цю думку. Дослідники пов’язують виникнення мистецтва аргументації з періодом становлення вербально–логічного мислення. Потреба у мистецтві переконливості промов починає відчуватися з розвитком цивілізацій. Найбільш ранні згадування про аргументацію як мистецтво полеміки належить до Давньої Індії. Інша країна виникнення аргументації, і разом із нею логіки, є Давня Греція. Від самого початку аргументація розвивалася у Греції за двома напрямками, які вплинули на формування її теорії і практики у майбутньому. Аргументація має форму вимовлених або написаних тверджень; теорія аргументації досліджує взаємозв’язок цих тверджень, а не ті думки, ідеї, мотиви, які стоять за ними; аргументація є цілеспрямованою діяльністю: вона має своїм завданням посилення або ослаблення чиїхось переконань; аргументація – це соціальна діяльність, оскільки вона спрямована на іншу людину або інших людей, припускає діалог і активну реакцію іншої сторони на доводи, що приводяться.

The argument is a speech act, including a system of statements intended to justify or refute opinions. It is addressed primarily to the mind of a man who is able to think, to accept or reject that view. Researchers associated argumentation art origin with a period of establishment of verbal–logical thinking. The need in the art of persuasive speeches was appeared with the development of civilizations. The earliest mention of the argumentation as an art of debate belongs to ancient India. Worldwide occurrence of the argumentation and logic was from ancient Greece. From its very beginning the argumentation developed in Greece in two areas that influenced the formation of theory and practice in the future. The argumentation has the form of written statements or pronunciations; argumentation theory explores the relationship of these statements, not the thoughts, ideas and motives behind them; argumentation is purposeful activity: it has the task of strengthening or weakening of someone’s beliefs; argumentation is a social activity, since it is aimed at another person or other people for dialogue and active response on the other side of the arguments cited.