Застосування методу комунікативних завдань з метою формування іншомовної комунікативної компетентності студентів

Abstract

Метою статті є проаналізувати особливості використання методу комунікативних завдань на заняттях з іноземної мови та його значення для розвитку іншомовної комунікативної компетентності студентів закладів вищої освіти. Здійснено аналіз наукових джерел по темі дослідження та визначено поняття «іншомовна комунікативна компетентність» і «метод комунікативних завдань». Проаналізовано сутність комунікативного завдання та риси, якими воно характеризується. Встановлено, що принципово важливою особливістю застосування методу комунікативних завдань є те, що процес навчання максимально наближений до реальної ситуації спілкування, а мовленнєві дії студентів комунікативно-мотивовані. При цьому студенти вільні у виборі лексики та граматики, а мова, що вивчається, є не ціллю, а засобом навчання. Досліджено процесуальні особливості використання методу комунікативних завдань, які передбачають три основні етапи роботи, а саме: підготовчий етап (Pre-task), етап виконання завдання (Task cycle) та мовний етап (Language focus). Окреслено роль викладача і види діяльності студентів на кожному етапі. Зазначено, що застосування МКЗ поряд із численними позитивними сторонами має свої недоліки, серед яких складність у використанні під час роботи зі студентами, чий рівень іноземної мови нижчий за середній; необхідність великої кількості годин іноземної мови в навчальному плані та ін. Зроблено висновок, що під час використання МКЗ в основі процесу вивчення іноземної мови знаходиться студент як суб’єкт навчання, який свідомо засвоює новий іншомовний матеріал, вирішуючи особистісно значущі практичні завдання, користується мовою як інструментом комунікації, без якого виконання завдання неможливе. Отже, застосування методу комунікативних завдань сприяє формуванню іншомовної комунікативної компетентності студентів ЗВО.

The aim of the article is to highlight the peculiarities of using task-based teaching and its importance for the development of students’ foreign language communicative competence in institutions of higher education. The article introduces the definitions of the concepts of communicative task and task-based learning. The research analyzes the essence of a communicative task and its specific features. One of the essential peculiarities of task-based teaching is that a teacher provides students with a task which they may need to perform in a real-life situation. Therefore, it involves learners in interacting in the target language while their attention is primarily focused on meaning rather than form. Herewith the students are free in the use of grammar and vocabulary of the foreign language. Though the language itself is not a learning target, but a means of communication. It is stated that there are different views on the framework of task-based language teaching and its’ components. It is recommended to use a lesson structure, which includes three main steps. They are: Pre-task stage, Task cycle and Language focus. The role of a teacher and types of students’ activities at each step of a lesson are highlighted. It is also noted that alongside with its numerous advantages, task-based teaching also has some drawbacks. In particular, there is a difficulty in using it with students whose foreign language level is below average; there is also a need for big amount of teaching hours in the curriculum et al. It is concluded that task-based teaching makes the learning process student-centered. It gives an opportunity to learn the target language consciously while completing real-life communicative tasks and using the target language meaningfully as a means of communication. Thus task-based teaching promotes the development of students foreign language communicative competence.