Правові аспекти функціонування спортивної діяльності

Abstract

В статті було приділено увагу питанням, що являє собою феномен спортивного права, а також, чи існують достатні підстави для виділення його у окрему самодостатню галузь права замість регулювання спортивної галузі в межах традиційних підрозділів правової науки. Проаналізовано недоліки і перспективи правового супроводу та його сучасні можливості в спортивній діяльності. Зазначено, що державний контроль за сферою фізичної культури і спорту постає чи неєдиним інструментом, здатним гарантувати дотримання вимог законодавства в цій сфері, саме воно намагається забезпечити дотримання гарантій реалізації спортивно-правових норм, підтримки високого рівня законності між усіма суб'єктами спортивних відносин. Мета: полягає в теоретичному аналізі ключових аспектів регулювання спортивного права в сучасній спортивній діяльності. Методологія. Дослідження було побудовано на діалектичному характері міждисциплінарного підходу, який забезпечив найбільш широкий контекст для дослідження соціокультурного феномена спортивного права в сучасній спортивній діяльності. Результати. Проаналізовано соціальні форми універсалізації спортивної діяльності на основі застосування механізмів індивідуальної та колективної взаємодії, а саме національно-державницькі, які розкриті через сучасні нововведення до правової системи спортивною діяльністю та перспективні можливості правового супроводу в умовах глобалізованого світу. Висновки. Спортивне право як самостійна галузь права є специфічним та складним утворенням. Зазначена особливість полягає в тому, що юридичний вплив на інститут спорту забезпечується нормами приватного, а також публічного права. Подолання проблем юридичного регулювання в системі фізичної культури і спорту, забезпечення інструментів чіткої правової регламентації, пошук стратегій оптимізації правового забезпечення державного управління постають ключовими детермінантами зростання якості регулювання в галузі.

The article paid attention to issues that are a phenomenon of sports law, as well as whether there are sufficient grounds for separating it into a separate branch of law instead of regulating the sports industry within the traditional divisions of legal science. The shortcomings and prospects of legal support and their modern possibilities in sports activities are analyzed. It is noted that state control over the sphere of physical culture and sports is not the only tool that can guarantee compliance with the requirements of the legislation in this area, it is it that tries to ensure compliance with guarantees for the implementation of sports and legal norms, maintaining a high level of legality between all subjects of sports relations. The purpose of the work. The goal is to theoretically analyze the key aspects of sports law regulation in modern sports activities. Methodology. The study was built on the dialectical nature of the interdisciplinary approach, which provided a broader context for the study of the socio-cultural paradox of sports law in modern sports activities. Results. The social forms of universalization of sports activities based on the use of mechanisms of individual and collective interaction, namely national-state ones, are analyzed, revealed through modern innovations in the legal system of sports activities and promising opportunities for legal support in a globalized world. Conclusions. Sports law as an independent area of law is a specific and complex entity. This feature is that the legal influence on the institution of sports is provided by the norms of private and public law. Overcoming the problems of legal regulation in the system of physical culture and sports, providing tools for clear legal regulation, searching for strategies to optimize the legal support of public administration are key determinants of the growth in the quality of regulation in the industry.