Distinguishing features of terminologization in modern English

Abstract

The article examines the features of the process of terminologization and determinologization in English. The concepts of the term, term system, terminology, and their characteristic features are defined, with an emphasis on the informative function of the term. Attention is drawn to the processes of terminologization and determinologization and the key role of the context and stylistic nuances of statements with the use of terms. It is emphasized that the emergence of new terminology and its functioning is associated not only with scientific and technological progress but also with a combination of styles (for example, for artistic purposes) and the transition of terms from one sphere to another (medicine – information technologies). This is a process of re-terminologization. The stages of terminologization of a lexical unit are traced, or its acquisition of special meaning. This is an integral part of word-formation processes. Special attention is paid to abbreviations because this is one of the most active ways to create neologisms in modern English. Abbreviation lets the term perform its two main functions at the same time – to be succinct and provide informative content. Terms can also become part of the idiomatic expressions and phrases with metaphorical or metonymic meanings. It is also noted that terminologization is not only associated with the emergence of neologisms. Existing lexical units may acquire new meanings too and become terms. This is how functional reorientation occurs. It is important to study the next stage – when a lexical unit loses its special meaning (determinologization). When it happens, the term can continue its life, but now it is used exclusively to give the utterance speech expressiveness. So, the term becomes a kind of stylistic tool. Such semantic changes mean that the so-called “boundaries” between the sciences and professional spheres are blurred, and their special language enters the language of day-to-day use. All this allows us to talk about the growing role of the phenomenon of polysemy in the English language.

У статті розглядаються особливості процесу термінологізації та детермінологізації в англійській мові. Визначаються поняття терміна, терміносистеми, термінології та їхні характерні ознаки з акцентом на інформативну функцію терміна. Звертається увага на ключову роль у процесах термінологізації та детермінологізації контексту та стилістичного забарвлення висловлювань із уживанням термінів. Підкреслюється, що поява нової термінології та її функціонування пов’язана не лише з науково-технічним прогресом, а й поєднанням стилів (наприклад, із художньою метою) та переходом термінів з однієї сфери до іншої (медицина – комп’ютерні технології), це процес перетермінологізації. Прослідковуються стадії термінологізації лексичної одиниці, тобто набуття нею спеціального значення. Це є невід’ємною частиною процесів словотворення. Окрема увага тут приділяється абревіації, адже це є один із найактивніших способів творення неологізмів у сучасній англійській мові. При цьому виконуються дві найголовніші функції терміна – стислість та інформативність. Відмічаються випадки проникнення термінів у фразеологічні вирази із метафоричним чи метонімічним значеннями. Також наголошується, що термінологізація не лише пов’язана з виникненням неологізмів, а й набуттям усталеними лексичними одиницями нових значень. Таким чином відбувається функціональна переорієнтація. Окрім того, важливим вважається вивчення стадії втрати лексичною одиницею спеціального значення (детермінологізації). При цьому така лексична одиниця (колишній термін) вживається виключно для надання висловлюванню мовної виразності, тобто термін стає своєрідним стилістичним засобом. Такі семантичні зміни означають, що умовні «межі» між науками та професійними сферами стираються, їх особлива мова наближається до мови повсякденного вжитку. Усе це дає змогу говорити про зростаючу роль явища полісемії в англійській мові.