Серце як екзистенційна засада духу в українській філософії II половини ХІХ - І половини ХХ століття

Abstract

На основі аналізу ідей української філософії ІІ половини ХІХ – початку ХХ століття досліджено зміст поняття «серце». Доведено, що серце українськими філософами зазначеного періоду тлумачиться як екзистенційна засада духу, тобто як таке осереддя душевного, яке здатне «живитися» духом, сприймати духовне і тим самим забезпечувати його збереження, здійснення й розвиток у стосунках людей зі світом і між собою. При цьому кордоцентризм розглянуто як світоглядний та методологічний принцип.

Grounding on the analysis of the Ukrainian philosophy of the second part of the XIX – beginning of the XX century the author found out that «heart» is understood by Ukrainian philosophers as the existential basis of the spirit, as the mental focus that can «be fed» with the spirit, perceive spiritual and this way preserves it and causes its implementing into human relations with each other and with the world. Cordocentrismus is also treated as a worldview and methodological principle.