Вплив експериментальної методики на функціональний стан організму та на розвиток спеціальної витривалості волейболістів 12-13 років

Abstract

В статті аналізується ефективність запропонованої експериментальної методики з метою підвищення адаптаційних можливостей функціональних систем організму, а також рівня тренованості юних спортсменів на етапі попередньої базової підготовки. Порівняльний аналіз змін фізичної підготовленості юних волейболістів дає змогу стверджувати, що найкращі показники отримані в тестових завданнях, які характеризують загальну витривалість та швидкісно-силову витривалість, що повністю відображає спрямованість тренувань експериментальної методики. У показниках швидкісної витривалості та координаційної витривалості зміни в експериментальній групі також суттєві. Однак динаміка показників дещо нижче в порівнянні з іншими проявами витривалості юних волейболістів. Ця особливість в першу чергу зумовлена недостатнім часом проведення дослідження та впровадження експериментальної методики.

The article analyzes the effectiveness of the proposed experimental technique with the aim of increasing the adaptive capabilities of the body's functional systems, as well as the level of training of young athletes at the stage of preliminary basic training. A comparative analysis of changes in the physical fitness of young volleyball players makes it possible to state that the best indicators were obtained in test tasks that characterize general endurance and speed-power endurance, which fully reflects the training orientation of the experimental methodology. In the indicators of speed endurance and coordination endurance, changes in the experimental group are also significant. However, the dynamics of indicators are somewhat lower compared to other manifestations of endurance of young volleyball players. This feature is primarily due to insufficient time for research and implementation of experimental methods.