Структурно-функціональна модель формування готовності майбутніх викладачів закладів вищої освіти до інноваційної діяльності засобами імітаційних технологій навчання

Abstract

У статті уточнено сутність понять «модель», «моделювання педагогічного процесу». Розглянуто основні функції моделювання як методу наукового дослідження (екстраполяції та інтерполяції, абстрагуючу, синтезуючу, евристичну, дидактичну, дескриптивну, прогностичну, нормативну та ін.). Визначено етапи педагогічного моделювання (концептуальний – вибір методологічних підходів для моделювання, визначення принципів організації дослідження; змістовний – постановка завдання моделювання, конструювання моделі з уточненням залежності між основними елементами досліджуваного об’єкта; вимірювальний – визначення параметрів об’єкта і критеріїв оцінки змін цих параметрів, вибір методик вимірювання, дослідження валідності моделі; інтерпретаційний – змістовна інтерпретація отриманих даних педагогічного моделювання). Розроблено й охарактеризовано структурно-функціональну модель формування готовності майбутніх викладачів закладів вищої освіти до інноваційної діяльності засобами імітаційних технологій навчання, що складається із трьох взаємопов’язаних блоків (теоретико-методологічного, організаційно-практичного, критеріально-результативного). Означену модель розглянуто як комбіновану та представлено в графічно-описовій формі у вигляді схеми. Відзначено переваги запропонованої авторської моделі професійної підготовки майбутніх викладачів ЗВО до інноваційної діяльності засобами імітаційних технологій навчання. Доведено, що подальшими перспективними напрямами досліджень можуть виступати авторські наукові підходи до створення та впровадження у практику педагогічної діяльності нових моделей професійної підготовки майбутніх викладачів.

The article specifies the essence of the next concepts: «model», «modelling of the pedagogical process». The main functions of modelling as a method of scientific research (extrapolation and interpolation, abstracting, synthesizing, heuristic, didactic, descriptive, prognostic, normative, etc.) have been considered. The stages of pedagogical modelling are defined (conceptual – choosing methodological approaches for modelling, determining the principles of research organization; substantive – setting the modelling task, constructing a model with clarification of the dependence between the main elements of the researched object; measuring – determining the parameters of the object and the criteria for evaluating changes in these parameters, the choice of measurement methods, model validity research, interpretive – meaningful interpretation of the received pedagogical modelling data). A structural-functional model of the formation of the readiness of future teachers of higher education institutions for innovative activities by means of simulation learning technologies has been developed and characterized, consisting of three interrelated blocks (theoretical-methodological, organizational-practical, criterion-resultative). The specified model is considered as a combined one and is presented in a graphic and descriptive form in the form of a diagram. The advantages of the proposed author's model of professional training of future teachers of higher education institutions for innovative activities by means of simulation learning technologies has been noted. It has been proven that the author's scientific approaches to the creation and implementation of new models of professional training of future teachers in the practice of pedagogical activity can yield further promising directions of research.