The Eternal City and Eternal Love in the Rose "Roman Holiday"

Abstract

The authors present the movie "Roman Holiday" (USA, 1953) in unusual way, namely the consideration of the relationship between characters not only in the movie but also in life. We focus on the relation between Audrey Hepburn and Gregory Peck. They became lifelong friends through "Roman Holiday". What is love? What should love look like? For thousands of years, countless people have practiced and explored, but no one has found a standard answer. This "love story" with seemingly imperfect endings are always more moving and attractive than stories with perfect endings, and they have a kind of infinite space for imagination. The authors don't interpret the friendship between two people as love wishful thinking, it may be slightly wrong to these two people of the century who are respected by the audience. But from a certain point of view, touching and beautiful love stories are widely circulated, and it can also make many young people understand that love that is destined to be unfulfilled requires restraint and will become better because of restraint. The authors describe the rose "Roman Holiday" (1966), and give biological characteristics of the rose "Roman Holiday".

Автори розглядають фільм «Римські канікули» (США, 1953 р.) у незвичайному ракурсі, а саме на розгляді стосунків між героями кінострічки не лише у фільмі, а й у житті. Ми зосереджуємось на стосунках між Одрі Хепберн та Грегорі Пеком, які стали друзями на все життя завдяки «Римським святам». Що таке любов? Якою має бути любов? Протягом тисячоліть незліченні люди практикували та досліджували цей феномен, але ніхто не знайшов стандартної відповіді. Ця «історія кохання» з «Римським канікул», здавалося б, недосконалим закінченням, завжди більш зворушлива і приваблива, ніж історії з ідеальним закінченням, через що у кожного глядача, є свого роду, нескінченний простір для уяви. Автори не інтерпретують дружбу між двома акторами як любов до прийняття бажаного за дійсне, це може бути трохи неправильно щодо цих двох людей століття, яких поважає глядач. Але з певної точки зору, зворушливі і красиві історії кохання широко поширені, і це також може дати зрозуміти багатьом молодим людям, що любов, якій судилося бути нездійсненою, вимагає стриманості і завдяки стриманості стане кращою. У статті автори описують троянду «Римські свята» (1966 р.), дають біологічну характеристику троянди «Римські канікули».