The article analyzes the role of the principles of international law in the formation of specific
principles of sustainable development. It emphasizes the general role of the basic principles of
international law, a number of principles (respect for human rights and fundamental freedoms, the
principle of cooperation of states, the principle of conscientious fulfillment of international
obligations, the principle of sovereign equality of states), as well as new emerging principles of
international law (the principle of international legal protection of the environment, the principle of
collective security). Sustainable development is particularly linked to human rights and social,
economic and environmental goals. The concept of sustainable development combines economic,
environmental and social priorities and can be implemented in the context of national-legal
application, reflecting international legal regulation. This requires a unified approach to the
problem from the international-legal point of view, as national-legal regulation depends on the
effective implementation of international norms.
International courts are already referring to sustainable development documents. Sustainable
development has been the subject of discussion by national courts, and a number of provisions in
these areas have been included in the constitutions of states. In addition, globalization, the
emphasis on the human rights factor, the dependence of the security of each country on the
international security system, the rapidly growing role of international relations and international
law in domestic affairs, etc., which are among the new trends, can be specifically mentioned.
Finally, specific principles of sustainable development (equality and poverty reduction; the
principle of responsibility of states; the principle of careful approach to human health, natural
resources and ecosystems; the principle of public participation and access to information and justice;
good governance principle; principle of integration and interaction, etc.) are closely linked to and
formed on the basis of international law and human rights.
У статті аналізується роль принципів міжнародного права у формуванні специфічних
принципів сталого розвитку. Наголошується на загальній значущості основних принципів
міжнародного права, низки принципів (повага прав людини і основних свобод, принцип
співробітництва держав, принцип сумлінного виконання міжнародних зобов'язань, принцип
суверенної рівності держав), а також нові принципи міжнародного права (принцип
міжнародно-правового захисту навколишнього середовища, принцип колективної безпеки).
Сталий розвиток тісно пов'язаний із правами людини і соціальними, економічними та
екологічними цілями. Концепція сталого розвитку поєднує економічні, екологічні та
соціальні пріоритети і може бути реалізована в контексті національно-правового
застосування, що відображає міжнародно-правове регулювання. Це вимагає єдиного підходу
до проблеми з міжнародно-правової точки зору, оскільки національно-правове регулювання
залежить від ефективного виконання міжнародних норм.
Міжнародні суди вже посилаються на документи про сталий розвиток. Сталий
розвиток був предметом обговорення національних судів, а низку положень в цих галузях
було включено до конституцій держав. Окрім цього, зазначаються такі процеси як
глобалізація, акцент на фактор прав людини, залежність безпеки кожної держави від
системи міжнародної безпеки, швидко зростаюча роль міжнародних відносин і
міжнародного права у внутрішніх справах і т. д., що представляють нові тенденції.
Нарешті, специфічні принципи сталого розвитку (рівність і скорочення бідності; принцип
відповідальності держав; принцип обережного ставлення до здоров'я людини, природних
ресурсів й екосистем; принцип участі громадськості й доступу до інформації та
правосуддя; принцип належного врядування; принцип інтеграції та взаємодії та ін.) тісно
пов'язані та формуються на основі міжнародного права і прав людини.
