У період 1919–1938 років закарпатські землі належали до складу Чехословацької республіки, відтак у краї реалізовувалася освітня політика чеського уряду. Стратегічними напрямами діяльності нової влади в Підкарпатській Русі у сфері освіти були зростання кількості закладів дошкільної освіти, удосконалення кадрової підготовки педагогів, оновлення змісту виховної роботи з дітьми дошкільного віку, створення закладів надання медичної та соціальної допомоги дітям і матерям тощо. Заклади дошкільної освіти (материнські школи, дитячі садки, дитячі будинки) підпорядковувалися Шкільному реферату, Реферату соціальної опіки Цивільної Управи Підкарпатської Русі (м. Ужгород) і Міністерству шкільництва й народної освіти (м. Прага). За формою власності та способом утримання дошкільні заклади поділялися на державні, сільські, церковні, казенні, приватні. Дитячі садки й дитячі будинки на Підкарпат- ській Русі підпорядковувалися вимогам Закону XV “Про дошкільне виховання”, прийнятого 1891 р. урядом Австро- Угорщини. Міжвоєнний період характеризується зростанням мережі закладів дошкільної освіти (у 2,2 раза) та кількості залучених до дошкілля вихованців (у 2,6 раза); можливістю засновувати заклади дошкільної освіти й надавати допомогу матерям і дітям дошкільного віку, окрім держави, релігійними, громадськими організаціями, а також приватними особами; широкомасштабною діяльністю з організації педагогічних гуртків, конференцій для педагогів задля підвищення їхньої професійної кваліфікації; упровадженням рідномовного навчання та виховання для дітей русинського, німецького, чеського й словацького, угорського населення краю. Діяльність закладів дошкільної освіти на національних мовах у Підкарпатській Русі, де впродовж століть компактно проживали представники різних національностей, засвідчила демократичну політику з боку Чехословацької влади в реалізації потреб у рідномовній освіті й вихованні дітей дошкільного віку в умовах полікультурного регіону.
In the period of 1919–1938, the Transcarpathian lands belonged to the Czechoslovak Republic, so the Czech government’s educational policy was implemented in the region. The new government’s strategic activities in Subcarpathian Russia in the field of education were: increasing the number of preschool institutions, improving of the teachers’ training, the content of educational work with preschool children updating, creating institutions for medical and social assistance to children and mothers, etc. Preschool education institutions (mother’s schools, kindergartens, orphanages) were subordinated to the School Department and the Department of Social Welfare of the Civil Administration of Subcarpathian Russia (Uzhhorod) and the Ministry of Schooling and Public Education (Prague). According to the form of ownership and maintenance method, preschool institutions were divided into: state, rural, church, private. Kindergartens and orphanages in Subcarpathian Russia were subject to the requirements of Law XV “On Preschool Education”, adopted in 1891 by the Austro-Hungarian government. The interwar period is characterized by an increasing in the network of preschool institutions (2.2 times) and the number of pupils involved in preschool (2.6 times); the opportunity to establish preschool education institutions and provide assistance to mothers and children of preschool age, except for the state, religious, public organizations, as well as individuals; largescale activities for the organization of pedagogical circles, conferences for teachers to improve their professional skills; introduction of native language education and upbringing for children of Ruthenian, German, Czech Slovak, Hungarian population of the region. The activity of preschool and education institutions in national languages in Subcarpathian Russia, where representatives of different nationalities have lived compactly for centuries, testified to the democratic policy of the Czechoslovak authorities in meeting the needs for native language education and upbringing of preschool children in a multicultural region.
