Статтю присвячено розгляду постнекласичних смислів педагогічної дефініції сутності академічної культури здобувачів вищої професійної освіти. У процесі дослідження з’ясовано, що сучасна наукова рефлексія визначення “академічна культура” дає можливість диференціювати дефініції академічної культури за різними методологічними підходами: інституціональним, що розглядається з точки зору культури університету як соціального інституту; аксіологічним, відповідно до якого академічна культура розглядається з точки зору цінностей; деонтологічним, з точки зору якого академічна культура визначається як сукупність етичних норм; аксіологічно-деонтологічним, відповідно до якого академічна культура розглядається з позиції цінностей, норм, правил і зразків поведінки; праксеологічним, з погляду якого академічна культура характеризується як ефективна навчально-пізнавальна й навчально-дослідницька діяльність; дослідницьким, згідно з яким академічна культура розглядається як наукова діяльність; інформаційним, відповідно до якого академічна культура визначається як високий рівень опанування інформаційними технологіями; компетентісним, з погляду якого академічна культура розглядається як комплекс освітніх компетенцій. Наукові підходи дають змогу виокремити певні загальні концептуальні лексеми теорії академічної культури – цінності, норми, правила, діяльність, знання. Наукова проекція проаналізованих підходів дає можливість з’ясувати, що під “академічною культурою здобувача вищої професійної освіти” варто розуміти динамічне інтегроване суб’єктно-діяльнісне утворення, що передбачає наявність професійно-особистісних цінностей, культури спілкування й міжособистісної взаємодії, інформаційної грамотності й дотримання норм освітньо-наукової діяльності та правил поведінки, що діють у межах певного академічного середовища, установі.
The article is devoted to the consideration of postnonclassical meanings of the pedagogical definition of the essence of academic culture of higher professional education seekers. The study found that modern scientific reflection on the definition of “academic culture” makes it possible to differentiate the definitions of academic culture by different methodological approaches: institutional, which is considered in terms of university culture as a social institution; axiological, according to which academic culture is considered in terms of values; deontological, from the point of view of which, academic culture is considered as a set of ethical norms; axiological-deontological, according to which academic culture is considered from the standpoint of values, norms, rules and patterns of behaviour; praxeological, from the point of view of which, academic culture is characterized as an effective educational-cognitive and educational-research activity; research, from the point of view of which academic culture is considered as a scientific activity; information, according to which, academic culture is defined as a high level of mastery of information technology; competency, from the point of view of which academic culture is considered as a set of educational competencies. Scientific approaches allow us to identify certain general conceptual tokens of the theory of academic culture – values, norms, rules, activities, knowledge. The scientific projection of the analyzed approaches makes it possible to find out that the “academic culture of the applicant for higher professional education” should be understood as a dynamic integrated subject-activity education, which implies the presence of professional and personal values, culture of communication and interpersonal interaction, information literacy and compliance of educational and scientific activities and rules of conduct operating within a particular academic environment, institution.
