У статті на основі порівняльного аналізу стану сформованості емоційно-регулятивного компонента соціалізованості школярів з інтелектуальними порушеннями та нормотиповим розвитком виявлено його специфічні особливості, властиві дітям з порушеннями інтелекту. Емоційно-регулятивний компонент
соціалізованості дозволяє оцінити ступінь адаптованості особистості, ступінь сприйняття, розуміння та оцінки власної особистості, здатність до вольової регуляції. У ході дослідження було використано наступні методи:
теоретичні: порівняння, узагальнення та систематизація науково-теоретичних даних для вивчення стану розробленості проблеми та шляхів її вирішення; емпіричні та статистичні. Виявлено значущі відмінності за показниками «ступінь об’єктивності самооцінки», «рівень домагань», «вольова регуляція», «адаптованість» між
групами школярів з нормотиповим розвитком та інтелектуальними порушеннями.
В статье на основе сравнительного анализа состояния сформированности эмоционально-регулятивного компонента социализованости школьников с интеллектуальными нарушениями и нормотипическим развитием выделено его специфические особенности, присущие детям с нарушениями интеллекта. Эмоционально-регуляторный компонент социализованости позволяет оценить степень адаптированности личности, степень восприятия, понимания и оценки собственной личности, способность к эмоциональной регуляции. Выявлено значимые различия по показателям «степень объективности самооценки», «волевая регуляция», «особенности социальных эмоций», «адаптированность» между группами школьников с нормотипическим развитием и интеллектуальными
нарушениями.
The article reflects the results of theoretical and experimental study of the emotional-regulatory component of socialization of secondary and senior schoolchildren with intellectual disabilities. Based on a comparative analysis of the state of formation of the emotional-regulatory component of socialization of students with intellectual disabilities and ones with normative development revealed its specific features
inherent in children with intellectual disabilities. Significant differences were found in the indicators "degree of objectivity of self-esteem", "volitional regulation", "emotional background", "degree of adaptability" between groups of students with normative development and intellectual disabilities. Secondary schoolchildren with intellectual disabilities have an inability to direct independently cognitive processes to their own "Me", there is no holistic view of themselves in the past, present and future. It has been studied that the majority of secondary schoolchildren have self-esteem disorders, which are more often manifested in its overestimation, much less often – underestimation. Adolescents are characterized by lack of independence, weakness of
internal motivations, a tendency to suggestions, reduced motivation. Secondary schoolchildren are less inclined to think about their future and do not know how to predict the prospects of their own lives. Senior schoolchildren have more generalized ideas about themselves and realize their "Me" as a holistic education. The self-esteem of senior students becomes more realistic, acquires a more generalized, differentiated
character. The number of children with overestimated and underestimated self-esteem is significantly reduced. However, the number of children with a negative emotional attitude to themselves increases significantly, the level of reflection increases.
