У статті наголошується актуальність проблеми зростання психосоматичних розладів у дітей
молодшого шкільного віку. Медичні працівники в своїй практичній діяльності постійно
стикаються з дітьми, патологія яких «ставить їх у глухий кут» у контексті її подолання, тому
що не супроводжується видимими змінами з боку соматичного статусу, які не проявляються
й при поглибленому дослідженні, але, в свою чергу, супроводжуються змінами в
психологічному стані дитини. Особливої уваги потребує вивчення впливу сім’ї на
виникнення психосоматичних розладів у дітей, оскільки незалежно від матеріального
достатку та економічного становища, навіть при сприятливих факторах розвитку дитини,
неконструктивні стилі сімейного виховання можуть провокувати виникнення
психосоматичних розладів. Психіка дитини молодшого шкільного віку характеризується
особливою вразливістю та недостатнім критичним мисленням щодо того, що відбувається
навколо неї. Будучи членом родини, дитина вступає у певні відносини з батьками, які
можуть здійснювати на неї як позитивний, так і негативний вплив. Необхідною умовою для
психічного розвитку молодшого школяра є гармонійні стосунки в сім’ї, а саме з батьками.
Батьки забезпечують відчуття безпеки в дитини, сприяють засвоєнню нею способів
поведінки та реагування на певні життєві обставини. Отримані результати проведеного
емпіричного дослідження дали змогу виявити особливості впливу сім’ї на виникнення
психосоматичних розладів у дітей молодшого шкільного віку; з’ясувати рівень знань й
уявлення батьків про завдання, зміст і методи виховання дітей; виявити особливості
батьківського ставлення до дитини; визначити ступінь задоволеності дітей своїм
положенням у сім’ї.
The article emphasizes the importance of the problem of psychosomatic disorder growth in primary
school-aged children. Medical sphere professionals are frequently confronted in their practice with
the children, whose pathology puts them “in a dead end” as for the ways of dealing with it as it does
not come with some visible changes in the somatic status. These are not manifested even in an indepth
study, although accompanied by the changes in the child’s psychological state. The impact of
the family on the occurrence of psychosomatic disorders in children requires special attention to be
studied while regardless of the family’s well-being and general economic situation in the family,
even with the favorable factors of child development, unconstructive style of family upbringing can
trigger psychosomatic disorders. The psyche of the primary school-aged child is characterized with
particular vulnerability and children’s insufficient ability to think critically about the world that
surrounds them. As a family member, the child gets into relationships with their parents who can
have both positive and negative effect on them. Thus, harmonious relationships in the family,
namely those of children with their parents, appear to be an essential condition for the mental
development of a primary school-aged kid. Parents give children the sense of security, help them
learn how to behave and respond to certain conditions in life. The results of the empirical study
made it possible to identify the details of a family’s influence on the occurrence of psychosomatic
disorders in primary school-aged children. Moreover, they helped the authors figure out the level of
parent’s awareness of the tasks, content and methods of raising children; identify the peculiarities of
parents’ attitude, and determine the degree of children’s satisfaction with their position in the
family.
