Мета статті – з’ясувати формально-змістові особливості анотацій до сучасних мовознавчих книжкових видань, що передбачало розв’язання таких завдань: схарактеризувати композиційну та інформаційну структури, а також мовностильові засоби анотацій; визначити чинники, що впливають на вибір форми й змісту вторинного документа. У роботі використано описовий, порівняльний, бібліографічний, книгознавчо-функціональний методи, частково структурно-типологічний, а також соціально-комунікаційно-інформаційний і документаційний підходи. Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ній уперше здійснено аналіз текстів прикнижкових анотацій до мовознавчих наукових та науково-популярних видань у єдності форми і змістового наповнення. Матеріал дослідження з конкретної наукової галузі дав змогу розглянути анотації предметно, а не загально, й показати наочно їхні особливості. Прикнижкова анотація як вторинний документ і жанр наукового стилю виконує комунікативну, орієнтаційно-пошукову та функцію просування видання. Якісна анотація є змістовною, лаконічною, стилістично привабливою. За структурно-композиційними особливостями анотації до наукових видань можуть бути маркованими, немаркованими і змішаними. Маркери забезпечують зв’язність тексту, організовують і структурують його. Немарковані анотації розповідають про видання у довільній формі, висвітлюючи ті самі інформаційні елементи змісту видання (новизна матеріалу, аспекти дослідження, його джерельна база, результати та ін.). Типовою анотацією до монографій з мовознавства є індикативний двоабзацний текст, що організований за допомогою маркерів і подає відомості про тематично-змістові особливості наукової праці. Вибір форми і змісту анотації залежить як від виду первинного документа, так і від виду самої анотації за функціональним призначенням. Анотаціям до наукових видань характерна об’єктивність і стриманість, до науково-популярних – експресивність, образність, багатство мовностильових засобів.
The aim of the research is to find out the formal and semantic features of abstracts to modern books on linguistics. The following tasks were performed to achieve this aim: to characterize the compositional and information structure, as well as linguistic and stylistic means of abstracts; to find out factors influencing the choice of form and content of the secondary document. Descriptive, comparative, bibliographic, bibliographic-functional methods, partly structural-typological, as well as social-communication-informational and documentary approaches
were used. The scientific novelty of the research is that for the first time the texts of abstracts to
scientific and popular science books on linguistics were analyzed comprehensively, in the unity
of form and content. The material of the research in a specific academic field made it possible to
consider the abstracts objectively, not in general, and to illustrate their features through examples. As the results of the study, it was found that abstracts to scientific publications can be
marked, unmarked and mixed according to the structural and compositional features. The
markers ensure coherence of the text, they organize and structure it. Unmarked abstracts inform about the publication in any form, highlighting the same information elements of the
book’s content (novelty of the material, aspects of the study, its source base, results, etc.). A typical abstract to monographs on linguistics is an indicative two-paragraph text, which is organized
with the help of markers and provides information about the thematic and semantic features of
the specialist work of writing. The choice of the form and content of the abstract depends on the
type of the primary document and on the type of the abstract by functional purpose. Abstracts
to scientific publications are objective and moderate, while abstracts to popular science books
are characterized by expressiveness, imagery, richness of linguistic and stylistic means.
