Психосемантичнi основи професiйної самоефективностi студентiв: стан сучасного наукового дискурсу

Abstract

У статтi проаналiзовано змiстовi та структурнi особливостi дискурсу розвитку самоефективностi студентiв та окреслено його ресурсний потенцiал у цiннiсно-мотивацiйнiй саморегуляцiї процесу професiоналiзацiї. У дослiдженнi використано методику «Шкала самоефективностi» (Schwarzer & Jerusalem, 1995; адаптацiя — Галецька, 2003) та авторський опитувальник «Профiль самоефективностi студентiв» (Музика, 2018). На основi дискурс-аналiзу висловлювань студентiв виокремлено п’ять тем розвитку самоефективностi: цiлi та мотиви, здiбностi, рефлексiя, стiйкiсть до невдач, саморозвиток. Встановлено, що iснує пряма залежнiсть мiж показниками самоефективностi i досвiдом досягнень. Факторно-семантичний аналiз результатiв опитування пiдтвердив iснування структурних i змiстових вiдмiнностей у семантичному просторi самоефективностi студентiв, якi мають значущi досягнення на етапi пiдготовки до майбутньої професiйної дiяльностi, i тих, якi не мають. Для перших характерна бiльш виражена диференцiацiя факторної структури, що є показником семантичної гнучкостi i вищого ресурсного потенцiалу розвитку самоефективностi. У семантицi навчально-професiйної дiяльностi студентiв без досягнень переважно вiдображено їхню орiєнтацiю на основнi вимоги освiтнього середовища за мiнiмуму власної активностi. Результати факторно-семантичного аналiзу опитування студентiв iз досвiдом досягнень були використанi для уточнення назв шкал i змiсту тверджень, що їх наповнюють, та дозволили виокремити ще одну наскрiзну шкалу. Таким чином, розроблений нами опитувальник «Профiль професiйної самоефективностi студентiв» складається з таких шкал: «лiдерство, цiлi та мотиви професiйної дiяльностi», «здiбностi й упевненiсть», «рефлексiя й особистi стандарти», «стiйкiсть до невдач, долання i воля», «самоосвiта i саморозвиток» та «цiннiсний досвiд». Результати дослiдження можуть використовуватися викладачами i психологами з метою дiагностування iндивiдуальної структури самоефективностi студентiв i розроблення, на цiй основi, програм iндивiдуальних консультацiй та групових тренiнгiв для її розвитку.

The article analyzes the content and structural features of the discourse of students’ self-efficacy development and outlines its resource potential in the value-motivational self-regulation of the professionali-zation process. The study uses the Self-efficacy Scale (Schwarzer & Jerusalem, 1995; adaptation — Haletska, 2003) and the author’s questi-onnaire «Student self-efficacy profile» (Muzyka, 2018). On the basis of discourse analysis of students’ statements, five topics of self-efficacy development were distinguished: goals and motives, abilities, reflection, resilience to failures, self-development. It was found that there is a direct relationship between self-efficacy and experience of achievement. Factor-semantic analysis of the results of the survey confirmed the exi-stence of structural and substantive differences in the semantic space of self-efficacy of students who have achievements and those who do not. The first group is characterized by greater differentiation of the factor structure, which is an indicator of semantic flexibility and higher resource potential for self-efficacy development. The semantics of educational and professional activity of students without achievements mainly reflects their orientation to the requirements of the educational environment with a mi-nimum of their own activity. The results of factor-semantic analysis of a survey of students with experience of achievement were used to clarify the names of the scales and the content of the statements that fill them, and allowed to distingui-sh another scale. Thus, we have developed the questionnaire «Profi-le of students’ professional self-efficacy», which consists of the followi-ng scales: «leadership, goals and motives of professional activity», «abi-lity and confidence», «reflection and personal standards», «resilience to failure, overcoming and will», «self-education and self-development» and «value experience».The еmpirical results of the study allow to identify the factors of development of self-efficacy as a personal resource of professi-onalization: 1) defining the far and near goals related to mastering the profession; 2) leadership development based on subject activity and self-development of abilities; 3) development of will in overcoming difficulties; 4) development of reflection of achievements and fixation of personal value experience. The results of the research can be used by teachers and psychologists to diagnose the individual structure of students’ self-efficacy and to develop programs of individual counseling and group trainings on this basis.