Дана стаття присвячено вивченню особливостей формування ціннісного ставлення до іншої людини у учнів
шкіл-інтернатів. Без урахування чинників, а саме: сенситивності молодшого шкільного і старшого підліткового віку
щодо формування ціннісного ставлення до іншої людини; особливостей організації життєдіяльності вихованців шкілінтернатів; специфіки контингенту учнів загальноосвітніх шкіл-інтернатів; потенціалу позаурочної діяльності названих
вище закладів освіти – неможливо визначити дієвість тих чи інших педагогічних засобів, проектувати виховні стратегії
щодо формування ціннісного ставлення до іншої людини у учнів шкіл-інтернатів. За свідченням випускників шкілінтернатів, найбільшими труднощами по закінченні навчання у школі є непідготовленість до стосунків з
представниками протилежної статі, пошук друзів, нездатність цивілізовано вирішуватиконфлікти, страх перед новими
людьми, невміння і небажання будувати стосунки з «нормальними людьми» та протиставлення своїх інтересів іншим, а
також відсутність можливості отримати слушну пораду. Бар’єром для самостійного життя випускників шкілінтернатів є відсутність позитивних прикладів життєвого досвіду щодо вирішення різноманітних проблем, що
негативно позначаються на ставленні до інших людей, непорозуміннях, конфліктах. Часто невміння налагоджувати
стосунки з людьми та виявляти до них ціннісне ставлення викликає паніку, почуття безвиході, непорозуміння,
ізольованість. Саме тому педагоги пропонують здійснювати виховання учнів шкіл-інтернатів на основі відповідності реальних потреб дітей, зв’язку з життям, активізації зворотнього зв’язку, мотивування.
Данная
статья посвящена изучению особенностей формирования ценностного отношения к другому человеку у учащихся школинтернатов. Без учета факторов, а именно: сенситивности младшего школьного и старшего подросткового возраста
по формированию ценностного отношения к другому человеку; особенностей организации жизнедеятельности
воспитанников школ-интернатов специфики контингента учащихся общеобразовательных школ-интернатов
потенциала внеурочной деятельности названных выше учебных заведений - невозможно определить действенность
тех или иных педагогических средств, проектировать воспитательные стратегии по формированию ценностного
отношения к другому человеку у учащихся школ-интернатов. По свидетельству выпускников школ-интернатов,
наибольшими трудностями по окончании обучения в школе является неподготовленность к отношениям с
представителями противоположного пола, поиск друзей, неспособность цивилизованно решать конфликты, страх
перед новыми людьми, неумение и нежелание строить отношения с «нормальными людьми» и противопоставление
своих интересов другим, а также отсутствие возможности получить дельный совет. Барьером для самостоятельной
жизни выпускников школ-интернатов является отсутствие положительных примеров жизненного опыта по решению
различных проблем, негативно сказываются на отношении к другим людям, недоразумениях, конфликтах. Часто
неумение налаживать отношения с людьми и проявлять к ним ценностное отношение вызывает панику, чувство
безысходности, недоразумения, изолированность. Именно поэтому педагоги предлагают осуществлять воспитание
учащихся школ-интернатов на основе соответствия реальных потребностей детей, связь с жизнью, активизации
обратной связи, мотивации.
This article is devoted to the
study of the features of the formation of a value attitude towards another person among pupils of boarding schools. Without taking
into account factors, namely: the sensitivity of primary school and older adolescence in forming a value attitude towards another
person; the peculiarities of organizing the life activities of pupils of boarding schools of the specifics of the contingent of pupils of
general education boarding schools of the potential of out-of-hours activities of the above-mentioned educational institutions - it is
impossible to determine the effectiveness of certain pedagogical means, to design educational strategies for the formation of a value
attitude towards another person among pupils of boarding schools. According to graduates of boarding schools, the greatest
difficulties at the end of school are unprepared for relations with members of the opposite sex, the search for friends, the inability to
civilize resolve conflicts, fear of new people, inability and unwillingness to build relations with “normal people” and contrast their
interests to others, as well as the lack of opportunity to get separate advice. The barrier to the independent life of graduates of
boarding schools is the lack of positive examples of life experience in solving various problems; negatively affect the attitude towards
other people, misunderstandings, and conflicts. Often the inability to establish relations with people and show a value attitude to
them causes panic, a sense of hopelessness, misunderstanding, isolation. That is why teachers propose to educate pupils of
boarding schools based on correspondence with the real needs of children, communication with life, activation of feedback,
motivation
