Формування комунікативної культури майбутніх психологів у процесі професійної підготовки

Abstract

У статті представлений теоретичний аналіз змісту та структури проблеми формування комунікативної культури майбутніх психологів. Глобальні зрушення у всіх сферах діяльності суспільства, викликані активізацією напрямів комунікації та інформаційного обміну, дедалі більше привертають увагу вчених-філософів, культурологів, соціологів і представників інших соціальних наук. Акцент на проблемі комунікації зумовлений як логікою сучасного етапу історичного розвитку людства, так і внутрішньою логікою розвитку філософії , психології та педагогіки. Авторка статті переконливо доводить, що культура як глобальна комунікація дозволяє не тільки пасивно споживати різноманітні символічні форми, а й продукувати нові на основі реальності та індивідуального досвіду. Звідси й виникає потреба у дослідженні та введенні в науковий обіг понять із детальним тлумаченням їх методологічних та науково-педагогічних базисів. Одним із таких понять, яке нині зайняло чільне місце, є «комунікативна культура майбутнього психолога» як інтегральне явище, яке здатне поєднувати в собі лінгвістичний, психологічний та педагогічний зміст. У статті розкриті компоненти комунікативної культури майбутнього фахівця, визначені об’єктивні фактори, які впливають на формування комунікативної культури майбутнього психолога, обґрунтовано класифікацію форм мовної комунікації за різними критеріями. Визначено основні функції комунікативної культури психолога, спрямованої на кваліфіковану допомогу у навчанні, вихованні та розвитку особистості. Авторкою статті використано методику «Діагностика психологічних труднощів спілкування». На основі отриманих за методикою даних складений профіль психологічних труднощів спілкування у студентів. У статті наголошується, що одним із основних завдань освіти на сучасному етапі є виховання комунікативної культури, отже, активної творчої діяльності усіх учасників освітнього процесу.

The article presents a theoretical analysis of the content and structure of the problem of forming the communicative culture of future psychologists. Global shifts in all spheres of society, caused by the intensification of communication and information exchange, are increasingly attracting the attention of philosophers, cultural scientists, sociologists and representatives of other social sciences. The emphasis on the problem of communication is due to both the logic of the modern stage of the historical development of mankind and the internal logic of the development of philosophy, psychology and pedagogy. The author of the article convincingly proves that culture as a global communication allows not only to passively consume various symbolic forms, but also to produce new ones based on reality and individual experience. Hence the need arises for the study and introduction of concepts into scientific circulation with a detailed interpretation of their methodological and scientific-pedagogical bases. One of such concepts, which has now taken a prominent place, is the «communicative culture of the future psychologist» as an integral phenomenon that can combine linguistic, psychological and pedagogical meaning. The article reveals the components of the future specialist's communicative culture, certain objective factors influencing the formation of the future psychologist’s communicative culture, and justifies the classification of forms of speech communication according to various criteria. The main functions of the psychologist’s communicative culture, aimed at qualified assistance in teaching, education and personal development, have been determined. The author of the article used the methodology «Diagnostics of psychological difficulties in communication». Based on the data obtained by the methodology, a profile of psychological difficulties in communication among students was compiled. The article notes that one of the main tasks of education at the present stage is the upbringing of a communicative culture, therefore, the active creative activity of all participants in the educational process.